Куліш – Євген Маланюк

ЄВГЕН МАЛАНЮК

КУЛІШ

Гарячий день втопивсь в нічній прозорій

млі.

Ти довго Шекспіра перекладав сьогодня –

І знав, що все це – в тьму,

в майбутнє цій землі.

В неславу й забуття…

А ніч – лунка безодня –

Дзвеніла зорями… І сторінки по одній

Ще мерехтять в очах. – І на нічнім теплі

Ти полетів у даль, туди, де вже світлів

Похмурий небосхил зорею передодня.

А хутір в сяєві – казкові лаштунки,

Мов дивний Чигирин,

де сплять гетьманські залі,

Де ти вигадуєш, бадьорий і стрункий,

Залізний стиль нових універсалів…

Прокинувсь. І перо виводить ядом спраги:

"Народе без чуття, без чести, без поваги".

25.9.25

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: