Поле бою – Євген Маланюк

ЄВГЕН МАЛАНЮК

ПОЛЕ БОЮ

1

А поле бою все чека

І мріє крізь туман і віддаль.

Господь не жалує віка,

Щоб ось, блукавши, як сновида,

Шукать шляху, і важить час,

І пить гіркі й безсонні ночі,

Й даремно підбирать ключа

До літер тих сузір пророчих.

2

А поле бою нам все те ж –

І заповітом, і докором –

Ось розгортається без меж

Узустріч непоборним горам.

Воно гукає по ночах,

Воно здригається і стогне.

Примари юрмляться. І жах

Десь опівночі лунко охне –

Всім простором, всім тиском тиш,

Всім мовчанням сліпої ночі…

О, поле бою, закричи ж,

Розплющ давно засклеплі очі!

Гантер, 6.VIII.1965

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: