Живу, як той гірський потік… – Дмитро Павличко

* * ** * *

Живу, як той гірський потік,

На спокій — ні хвилини.

Іскрюсь від кременя в бігу,

Туманюся від глини…

Спадаю дзвінко з темних скель

У плесо, повне гулу.

Від крові пурпурним стаю,

А чорним — від намулу.

Та відновляється в мені

Невигасна й воскресна

Мого кохання чистота,

Як та блакить небесна.

Прояснює в мені любов,

Як сонце неминуще,

Все, що в моїй душі моє

Джерельне і цілюще.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: