Святиня – Пантелеймон Куліш

Пантелеймон Куліш

Святиня

Мовчки струни на бандурі

Я перебираю.

Заспівав би я до тебе –

Голос замирає.

Не почуєш мого слова

Серцем молоденьким,-

Квітчаною головою

Схилися до неньки.

"Пести мене, моя нене,

Як малу дитину,

Я твойого, нене, лона

Довіку не кину".

– "Ой покинеш, моя доню,

Далебі, покинеш,

У чужий край, в чужі люде

Пташкою полинеш.

Прийде, прийде, моя доню,

Такая година,

Що ріднійша пеньки буде

Любая дружина".

І я чую тихі речі

Голоснійше граю.

Я душею молодую

Красу обіймаю.

Ой бандуро, рідна сестро,

Золотії струни!

Вложи в неї моє серце,

Високії думи.

Нехай їй вві сні присниться,

Що я чую й знаю,

Про що серцем одиноким

Господа благаю.

Нехай їй вві сні присниться

Мати Україна,

Наше горе, наша радість,

Надія єдина.

Святе слово – рідна мати;

Єсть іще святиня

Вища, богові милійша –

Рідная Вкраїна.

Зрозумій, моє кохання,

Чистою душею,.

Що люблю я, чим живу я,-

Будеш ти моєю.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: