ЧАС

Від злости перегнутий ріг

Змагається за першість з далечінню,

Як і його змагалось покоління.

Ще він її на цей раз переміг,

А старість вже болотом по коліна.

 

Від неба в горлі сіллю віддає.

Сідлає вітер трави — і за обрій.

На зміну рогу місяць робить обмір —

Розділить, множить, потім додає.

Але і в нім вже назрівають тіні.