Іван Багряний 

Справжнє прізвище — Лозов’ягін       

 (1906-1963)

Народився 2 жовтня 1906р. в м. Охтирці на Полтавщині у родині сільського робітника-муляра.

Навчався у вищій початковій школі, з 1920р. – у ремісничій профтехшколі, звідки перевівся в Краснопільську художньо-керамічну.

У 1924р. вступив до Охтирської філії організації «Плуг».

У 1925р. під псевдонімом Полярний надрукував свою першу книжку оповідань «Чорні силуети».

У 1926р. вступив до Київського художнього інституту, який не закінчив через матеріальну скруту.

Тоді під псевдонімом Багряний друкував поезії й оповідання в журналах «Глобус», «Життя й революція», «Червоний шлях» та «Плужанин».

Його прийняли до організації МАРС.

У 1929р. з’явилася збірка поезій «До меж заказаних»

У 1930р. з’являється історичний роман у віршах «Скелька»

16 квітня 1932р. заарештовано за контрреволюційну і націоналістичну діяльність.

16 червня 1938р. знову заарештовують.

У 1944р. змушений був емігрувати в Німеччину, залишивши дружину з дітьми вдома.

У 1945р. засновує газету «Українські вісті», бере участь у створенні організації МУР (Мистецький український рух), засновує ОДУМ (Об’єднання демократичної української молоді).

У 1946р. кількома мовами за кордоном надруковано його памфлет «Чому я не хочу вертати на «родіну»?»

Знайшов порятунок душі у новій родині, де народилися син Нестор і донька Роксолана.

Помер на 57-му році життя 25 серпня 1963р.

Твори:

-         1925р. збірка оповідань «Чорні силуети»

-         1929р. збірка поезії «До меж заказаних»

-         1930р. історичний роман у віршах «Скелька»

-         1944, 1946р. роман «Тигролови»

-         1950р. роман «Сад Гетсиманський»

-         1953р. роман «Огнене коло»

-         1957р. роман «Буйний вітер»

-         1965р. роман «Людина біжить над прірвою»

-         п’єси «Генерал», «Морітурі», «Розгром»

-         1946р. збірка «Золотий бумеранг»

-         1956р. поема «Антон Біда – герой труда»