Аналіз роману «Тигролови»

 

«Тигролови» — роман багатоплановий, та передусім це твір-протест проти порушення людських прав. Найвиразнішими є теми трагедії України за тоталітарного режиму; відображення впливу сталінського терору на долю окремої людини; показ жорстокості й ницості прислужників режиму; змалювання побуту й традицій нащадків переселених у тайгу українців; романтичного кохання Григорія й Наталки.

Хоча роман має конкретні часові рамки, він висуває чимало актуальних проблем, що відносяться до вічних: добра і зла, життя і смерті, справедливості й кари, морального вибору, волі до життя й цілеспрямованості, стосунків людини й природи, родинних взає­мин і вірності віковим традиціям предків і, звичайно, кохання.

Композиція роману зумовлена особливостями жанру: твір складається з 12 розділів, ряду підрозділів, схожих на новели, що мають інтригуючи назви.

Позасюжетні елементи — пейзажі, портрети, сценічні мо­менти — завжди романтично забарвлені. Інтер’єри подано точно й барвисто, з багатьма деталями. Цікаві історичні екскурси, що їх укладено в уста різних персонажів.

Важлива роль належить експозиції зі своєрідною запрогра­мованою ідеєю твору. Поїзд-дракон, якого веде паровоз-голова «Йосиф Сталін» і підпихає демон «Фелікс Дзержинський», який має черево, «натоптано вщерть» тисячами жертв, летить у чорну темряву, у прірву, в небуття. Та ось зринає над вагонами україн­ська пісня. Вона «здіймається на крила», «шугає і б’є крильми над стіною дракона» «мелодія стає дедалі потужнішою, кипить, вирує», і оскаженілі вартові безсилі спинити її. Бо то — голос невпокореної волі, свідчення нездоланності українського духу.

Головна ідея твору, за О. Ковальчук,— утвердження думки про неминучість перемоги добра й правди навіть у тому жорстокому світі, де носіїв цих високих ідеалів позбавляють права на життя. Адже фізична смерть для таких людей не є поразкою, бо вони перемагають духовно. Майбутнє — за Людиною, інтелектуаль­ний і духовний потенціал українського народу — незнищенний!