Перейти до Вікіпедії

Іва́н Іва́нович Бі́лик (1 березня 1930, Градизьк, сучасна Полтавська область — 27 листопада 2012, Київ) — український письменник, історичний романіст, перекладач болгарської літератури, лауреат Шевченківської премії (1991).

1950-ті рр. - вчителював у сільській школі, безуспішно намагався поступити на архітектурний та історичний факультети, до театрального інституту.

1961 - закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював у редакціях газет (Робітнича газета, Молодь України, Літературна Україна).

Друкується з 1956 р.

Член Спілки письменників України з 1967 р.

Автор найсенсаційніших українських історичних романів радянських часів — «Меч Арея» (1972) і «Похорон богів» (1986).

Відразу після видання обидві книги стали бестселерами. Втім, "Меч Арея" 1972 року заборонили та вилучили з бібліотек, нерозпродані примірники — з книгарень (встигли знищити 5 тисяч примірників - із 65 тисяч накладу). Письменника примусили звільнитися з роботи в редакції "Літературної України" (3,5 роки був безробітним, лише 1976 р. вдалося влаштуватися в редакцію часопису "Всесвіт" на посаду "секретар-друкарка"), позбавили права друкуватись, піддали цькуванню в пресі.

Після того книжка в СРСР поширювалася «з рук у руки», але була перевидана за кордоном — у Канаді, Америці, Великобританії та інших країнах. На теперішній час витримала 15 перевидань (в т. ч. 9 - за кордоном).

Відомий також як перекладач творів сучасних болгарських письменників (Е.Коралова, Е.Станева, П.Вежинова, А.Гуляшки, І.Давидкова, І.Петрова, К.Калчева, Б.Димитрової, Б.Райнова, М.Марчевського та ін.).

Лауреат Державної премії імені Т.Г.Шевченка, Всеукраїнської літературної премії за найкращий роман року (за роман "Не дратуйте грифонів", 1993).