ДНІПР

Над дніпровськими лісами 
Ніч шатром розіп’ялась; 
Дніпр з крутими берегами 
Ніччю дуже розігравсь. 
Понад берегом мохнатим 
Сосни почали дрімати 
Під пісні свого Дніпра. 
Так над колискою мати 
Спать дитину присипля… 
Тихо! Сумно! Тільки часом 
В пущі пугач закричить, 
Тільки хвиля викрутасом 
Плеще… й місяць четверить… 
Місяць плава над лісами; 
В курінях у рибаків 
Вже давно нема огнів; 
І святими ліхтарями — 
Небо жевріє звіздами… 
Дніпре, прадіду віків! 
Срібним плеском хвиль глибоких 
Розкажи мені дідів 
Казку добристей високих; 
Розгласи в далекий край 
Славу давнюю Украйни 
І князів святії тайни 
Перед світом не скривай!.