МАТЕРИНА СТРІЧА

(Пісня)

Відсувайся, запір: 
Із’їжджайте на двір, 
Мої милії, ріднії гості! 
Я до ранніх зорей 
Недоспала ночей, 
Виглядаючи вас у віконце. 
Чи в зелений садок 
Подихне вітерок — 
І я думаю: то мої діти! 
Чи з далеких толок 
Задзеленька дзвінок — 
Я гостей вибігаю зустріти. 
Довго серце моє, 
Серце матернєє, 
Так, як рибочка, билося в грудях; 
Часто очі мої 
Позаплаканії 
Вас шукали, ріднесенькі, в людях. 
Моя рідна душа, 
Душа матерняя, 
У молитвах святих виливалась: 
Вас, синів-соколів, 
Із далеких країв, 
Як здоров’я собі, сподівалась. 
На родимій землі, 
Діти рідні мої, 
Успокойте, з дороженьки, кості! 
Відімкнувся запір — 
Із’їжджайте ж на двір, 
Мої любії, ріднії гості! 

Курск, 1834.