Твір-відгук на вірш «Балада про соняшник»

 

Із появою сонця оживає соняшник і починає слідкувати за ним. Так прокидаються люди, які знайшли поезію у своєму серці.

У творі «Балада про соняшник» описане «золоте німе захо­плення» поезією — недосяжним «сонцем на велосипеді» — малень­кого хлопчака-халамидника, що просить покататися хоч на рамі. Народжений на землі, він назавжди пов’язаний зі світилом. Тільки люди, захоплені поезією, можуть провести інших у світ, де здій­снюються мри и банальність стає незвичайністю.

«Балада про соняшник» у кожного викликає різні асоціації й почуття. Хтось відчуває те, що відчуває кожен з нас, проки­нувшись сонячного ранку вдома й знаючи, що попереду кані­кули. Дехто на запитання, якими кольорами розмалював би він цей твір, ВІДПОВІВ, що тільки світлими, теплими и сяючими. Але є те, що єднає ці почуття и асоціації,— вони обов язково пози­тивні, добрі, милі, адже життя прекрасне тим, що кожної миті кожен із нас має можливість відкрити для себе нову, дивовижну грань світу.