Детальний Аналіз «Балада про соняшник» Драч

Детальний Аналіз

«Балада про соняшник» Драч

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури «Балада про соняшник»: ліро-епос.

Жанр «Балада про соняшник»: модерна балада.

Мотив «Балада про соняшник»: поетичного роздуму про суть мистецтва, його таїну; розкриття важливої ролі слова в людському житті.

Віршовий розмір «Балада про соняшник»: верлібр.

Художньо-стильові особливості «Балада про соняшник»: це глибоко асоціативний сюрреалістичний твір про природу мистецької творчості, таїнство пробудження творчого духу в людині. Вірш побудований на характерних для І. Драча асоціаціях. Ці асоціації мають сюрреалістичну природу: соняшник на наших очах перетворюється в сільського хлопчика (характерний для балади прийом метаморфози), що, як і квітка, залюблений у сонце. І. Драч поєднує в одній площині реальні деталі з метаморфозним узагальненням, застосовує асоціативне мислення, внаслідок чого реальні предмети стають символами.

Твір І. Драча ліро-епічний, з напруженим сюжетом, невеликий за обсягом. Фантастичні елементи мають дещо іншу природу, ніж у народних баладах: метаморфоза відбувається на очах читача, вона не має трагічного підтексту. Сюжет позбавлений героїки, він побутовий, однак проблема, поставлена в баладі, всеохопна. Твір побудований на асоціаціях; ліричний герой уміє по­бачити світ по-особливому, відкрити в ньому таку грань, яку не всі можуть зауважити. Алегоричні образи соняшника і сонця у баладі І. Драча чітко вказують, про кого та про що йдеться — про поета і поезію, які самоздійс- нюються на основі буденних реалій. Вони розкривають приховані можливо­сті творчого життя за законами краси, духовного злету. Такий рух пробу­дженого таланту від «земного» до «небесного» здійснюється у творі І. Драча через образ соняшника, що поєднує в собі ці дві сфери: порив до високості із закоріненням у рідний ґрунт. Ліричний сюжет зводиться до кульмінаційної думки: «Поезіє, сонце моє оранжеве!..»

У баладі великого значення надається ритмічно-інтонаційним особливостям віршування, смисловій точності слів та словосполучень, синтаксичному па­ралелізмові, що властиво для верлібру.

Примітки: І. Драч назвав свій твір про соняшник баладою, але балада, зокрема фольк­лорна, — вид ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. А значить, «Бала­да про соняшник» не вкладалася в загальноприйнятому розумінні в рамки цього жанру, маючи ознаки то притчі, то медитації, то невеликої поеми. «Балада про соняшник» -— твір незвичний. Йому притаманні баладні елемен­ти фантастики (зокрема, олюднення образів соняшника й сонця, їх «одивнення» за рахунок навмисного заземлення, спрощення), особливий драматизм (адже справжнє потрясіння переживає химерний персонаж із зеленими руками й ногами від дивовижного видива — сонця на велосипеді). У творі «Балада про соняшник» автор порівнює поезію із сонцем: сонце — єдина небесна зір­ка, що створює існування на землі; поезія — зірка на небі нашої свідомості, яка творить духовне життя. Без них на землі панували б холод, темрява, пуст­ка, безчуйність. Холод гострих слів, темрява почуттів, духовне запустіння.

Пошук на сайті: