МІЙ САД

Не знав блискучих фарб весни
Мій серед міста сад —
Припали пилом ясени,
Трава, лапастії клени
І осокорів ряд.

Я ще не був у тім саду —
Він рідкий і пустий...
Тоді до нього я піду,
Красу тужливу в нім знайду,
Як полетять листи...

Вогнем злото-червоних фарб
На сонці він горить,
Мов хтось розкидав цінний скарб...
Проходить лист осінній гарт
І з леготом летить.

Про доленьку свою лиху
Хапливо шепотить,
Неначе злодій у льоху,
Неначе хворий на духу,
Що хоче все відкрить.

Мій сад не бачив чар весни,
Не бачив мрійних снів —
І лиш співає восени
Червоно-жовтий лист кленів
Свій лебединий спів.

Чернігів, жовтень 1913 р