Завантажити материал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Ivan_franko_z_vershin_i_nizin.docx)Ivan_franko_z_vershin_i_nizin.docx96 Кб2681
Скачать этот файл (Ivan_franko_z_vershin_i_nizin.fb2)Ivan_franko_z_vershin_i_nizin.fb2122 Кб2130

«З вершин і низин» — збірка творів Івана Франка. Є зразком громадянської лірики. Вперше збірку видано 1887 року, друге, перероблене й доповнене видання — 1893 року.
Ідеєю збірки є голос гніву, болю, заклик до боротьби за народ, за щасливе майбутнє. Іван Франко вірив в ідеї боротьби і закликав до цієї боротьби.
«Укладаючи матеріал для сеї книжки, — писав І.Франко у „Передньому слові, — я покинув думку про хронологічний порядок, зовсім не пригожий в книжці так різномастого змісту, котрій, проте, хотілось мені придати яку-таку артистичну суцільність».
Збірка складається з семи великих розділів. У перших трьох розділах — «De profundis», «Профілі і маски» та «Сонети» — зібрано ліричні твори, в чотирьох останніх — «Галицькі образки», «Із жидівських мелодій», «Панські жарти» та «Легенди» — твори епічні.

Iван Якович Франко

"З ВЕРШИН І НИЗИН" (1887)

PROFUNDIS

    

ГІМН

    

    Замість про­ло­га

    Вічний ре­во­люцй­онер -

    Дух, що тіло рве до бою,

    Рве за пос­туп, щас­тя й во­лю, -

    Він жи­ве, він ще не вмер.

    Ні попівськiї тор­ту­ри,

    Ні тю­ремні царські му­ри,

    Ані війська мушт­ро­вані,

    Ні гар­ма­ти лаш­то­вані,

    Ні шпіонське ре­мес­ло

    В гріб йо­го ще не зве­ло.

    Він не вмер, він ще жи­ве!

    Хоч від ти­сяч літ ро­див­ся,

    Та аж вчо­ра роз­по­вив­ся

    І о власній силі йде.

    І прос­тується, міцніє,

    І спішить ту­ди, де дніє;

    Словом сильним, мов тру­бою,

    Міліони зве з со­бою, -

    Міліони ра­до йдуть,

    Бо се го­лос ду­ха чуть.

    Голос ду­ха чу­ти скрізь:

    По кур­них ха­тах му­жицьких,

    По верс­та­тах ремісницьких,

    По місцях не­долі й сліз.

    І де тільки він роз­дасться,

    Щезнуть сльози, сум не­щас­тя,

    Сила ро­диться й зав­зят­тя

    Не ри­дать, а до­бу­ва­ти,

    Хоч си­нам, як не собі,

    Кращу до­лю в бо­ротьбі.

    Вічний ре­во­люцй­онер -

    Дух, на­ука, дум­ка, во­ля -

    Не ус­ту­пить пітьмі по­ля,

    Не дасть спу­та­тись те­пер.

    Розвалилась зла руїна,

    Покотилася ла­ви­на,

    І де в світі тая си­ла,

    Щоб в бігу її спи­ни­ла,

    Щоб зга­си­ла, мов огень,

    Розвидняющийся день?

    [1880]

    Веснянки

    

***

    

    Гримить! Бла­го­дат­на по­ра нас­ту­пає,

    Природу розкішная дрож про­ни­має,

    Жде спраг­ла зем­ля пло­дот­вор­ної зли­ви,

    І вітер над нею гу­ляє бурх­ли­вий,

    І з за­хо­ду тем­ная хма­ра ле­тить -

    Гримить!

    Гримить! Тай­на дрож про­ни­має на­ро­ди, -

    Мабуть, бла­го­дат­ная хви­ля над­хо­дить…

    Мільйони че­ка­ють щас­ли­вої зміни,

    Ті хма­ри - плідної бу­ду­щи­ни тіни,

    Що людськість, мов крас­на вес­на, об­но­вить…

    Гримить!

    

    1880

    

***

    

    Гріє со­неч­ко!

    Усміхається не­бо яс­неє,

    Дзвонить пісеньку жай­во­ро­но­чок,

    Затонувши десь в бездні-глубіні

    Кришталевого оке­ану…

    Встань,

Сторінка 1 з 29 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 > У кінець >>