Іван Франко - Перехресні стежки (сторінка 48)

Завантажити матеріал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Ivan_franko_perechresni_stewku.docx)Ivan_franko_perechresni_stewku.docx535 Кб9560
Скачать этот файл (Ivan_franko_perechresni_stewku.FB2)Ivan_franko_perechresni_stewku.FB21060 Кб10885
У повіті клекотіло. Селяни грозили війтам і членам ради повітової каліцтвом в разі їх згоди на реформу каси. Проект реформи, який пан маршалок бажав перевести в тихості, з нагоди справоздань із віча дістався до газет і дочекався в руських і деяких польських газетах острої критики та осуду. Пан маршалок мусив махнути на нього рукою, тим більше, що він тепер був йому непотрібний. Швидко по вічі зробив йому візит граф Кшивотульський і попросив на розмову в чотири очі. Розмова тривала довгенько, а наслідком її було, що пан маршалок зрезигнував із усіх своїх дигнітарств у повіті, добровільно «продав» свої добра графові і забрався з рештою капіталу до Львова, незабаром дістав якусь посаду при одній високій автономічній інституції.

Було середопістя, коли майже безпосередньо один за одним наскочили факти, що вияснили Євгенієву справу. Почало таяти. Ворони і лиси на полі віднайшли замерзлого Барана, що досі лежав присипаний снігом, а рибаки витягли з Клекоту трупа Регіни. Вкінці з Берліна привезено Шнадельського, що, видужавши трохи в лічниці, сказав свою правдиву назву і тим зрадив себе супроти поліції. Він був безнадійно хорий: передавнене запалення легких розвило у нього зароди туберкул. Приставлений до суду, він оповів докладно про вбійство Вагмана і про свій із Шварцом візит в домі Стальського. Самовбійство Регіни давало всяку правдоподібність, що вона сама вбила свого мужа, а оповідання Шнадельського веліло догадуватись, що не хто, як Шварц, забрав ті цінні речі, які були в Регінинім саквояжику і які при свідках висипав із нього Стальський. Се змінило справу відразу. Євгенія випущено з арешту, і слідства щодо вбійства Стальського занехано, натомість против Шнадельського виточено процес о вбійство Вагмана. Та він, не дожидаючись навіть акту оскарження, повісився в своїй келії.

Вийшовши з тюрми, Євгеній зараз на другий день зголосився в бюрі пана старости.

– А, пан меценас! Вітаю! – з вимушеною чемністю вітав його староста. – Запевняю вас, мені страшенно прикро було... ота фатальна помилка... Але, признають пан меценас, обставини зложились були так... Ну, та я рад, дуже рад, що все вияснилося і що будемо знов мати приємність...

І він щиро потрясав Євгенієву руку.

– Дуже вдячний пану старості за гуманні почуття, – спокійно мовив Євгеній. – Але у мене до пана старости одна просьба.

– О, прошу, прошу! Чим можу служити?

– Пан староста винні мені маленьку регабілітацію.

– Я? Пану?

– Так. Пан староста були так ласкаві асистувати при моїм арештуванні в часі віча. Думаю, що се не буде з мого боку нічим несправедливим, коли попрошу пана старосту – перед таким самим вічем, прилюдно вернути мені честь і заявити урядово...

– Але ж, пане, се не моя річ! – скрикнув староста.

– Розумію. Се буде трошка некорект. Але власне лиш остільки, оскільки некорект було поступування пана старости при моїм арештуванні. Надіюсь, що гуманність пана старости виявить себе тут вповні. Інакше мусив би я вжити інших, правних способів. Ось тут маю честь вручити пану старості донесення про віче, яке скликаю на слідуючий торговий день до Вигоди. Надіюсь, що перешкод сим разом не буде ніяких.

Євгеній чемно вклонився і вийшов. А пан староста довго потім ходив по своїй канцелярії, тер рукою чоло, фукав і плював, розкладав руками і воркотав щось сам до себе, вкінці з резигнацією кинувся на свій урядовий фотель і зітхнув важко:

– Чорт його візьми! Чи сяк зроблю, чи так, а ордер пропав напевно!

 

 

 


* Роман уперше надруковано 1900 р. у журналі «Літературно-науковий вісник».

1 Зберігати рівновагу духу (лат.). Ред.

1 Дієслова (лат.). Ред.

2 Орудний незалежний (лат.).Ред.

* «Народівка» – газета «Народна часопись», додаток до «Газети львівської», урядово-адміністративного видання в Галичині. Виходила у 1890–1914 рр.

* Голомуц – Оломоуц, тепер місто в Чехії.

** Кульпарків – у ХІХ ст. село поруч зі Львовом, де була психіатрична лікарня. Тепер – у межах міста. «На Кульпаркові» – у психлікарні.

1 Найвище начальство (нім.).  Ред.

2 У політичних справах (лат.). – Ред.

1 Каналізації (лат.). – Ред.

1 Чесний (польськ.).Ред.

1 Вперед, діти батьківщини (франц.).Ред. Перші слова «Марсельєзи», національного гімну Франції.

1 Ненадійний (нім.).Ред.

1 Шляхетство зобов’язує (франц.).Ред.

1 Не бійся, Марусю, я тебе помаленьку різатиму (чеськ.). – Ред.

1 Скорботної матері (лат.). – Ред.

1 Недобродушний, непривітливий, не в настрої (нім.). Ред.

1 Третього не дано (лат.).Ред.

1 Порядних (польськ.). – Ред.

* До в’язниці.

1 Ах, молодий чоловіче, молодий чоловіче! Ви нічого не тямите в політиці (нім.). – Ред.

1 На місці (лат.). Ред.

* Драгоманов Михайло Петрович (1841–1895) – український публіцист, учений, громадсько-політичний діяч.

* Гейне (Гайне) Генріх (1797–1856) – німецький поет, публіцист, критик.

1 Це стара історія, але ж вона вічно новою залишається, і як власне вона кому трапиться, тому серце надвоє розривається (нім.). – Ред.

1 З найкращою похвалою (з найкращим успіхом) (лат.).Ред.

* «Просвіта» – культурно-освітнє товариство, засноване у Львові 1868 р. з метою поширення освіти серед народу (відкривало хати-читальні, видавало популярні брошури, календарі тощо). Діяльність «Просвіти» в Україні відновлена наприкінці 1980-х рр.

** «Общество Качковського» – просвітницьке москвофільське товариство, яке виникло у Львові 1875 р. Назву дістало від прізвища Михайла Качковського (1802–1872), який передав товариству значні кошти та будинок, хоча сам москвофілом не був. Москвофільство – суспільно-політичний і літературний напрям у Галичині, Буковині і Закарпатській Україні в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. В основі москвофільства покладена ідея «злиття всіх слов’янських рік в єдиному російському морі» під владою російського царя. При цьому українці оголошувалися частиною «російського племені», а українська мова – діалектом російської мови.

1 До речі (франц.). – Ред.

1 Сказавши між нами (нім.).Ред.

1 Місця для молодих (нім.).Ред.

2 Найсвятішому місці (лат.).Ред.

* Йдеться про вірш Олександра Львовича Боровиковського (1844–1905), юриста й фольклориста, автора поезій російською мовою, надрукований в українському перекладі.

1 За приписом (польськ.). Ред.

* Дискусія, що точилася в 1860-х рр. у середовищі галицької інтелігенції між прибічниками історико-етимологічного і фонетичного правопису.

** Куліш Пантелеймон Олександрович (18191897) український письменник, літературний критик, фольклорист, мовознавець, історик, етнограф, культурно-освітній діяч, перекладач.

*** В останні роки ХІХ ст. царська Росія, скориставшись послабленням колоніального становища Англії в Індії, вирішила розширити свій вплив у центральній Азії (Іран, Тибет тощо), що призвело до збройних сутичок між російськими і англійськими військами.

* Ротшільдова каса – банкірська фірма Ротшільдів, що мала свої філії у всіх європейських країнах. Тут ідеться про Віденське відділення фірми, яке очолював Альберт Ротшільд.

1 Від доброчинця, який не хоче, щоб називали його прізвище (польськ.). Ред.

1 Добре (польськ.). Ред.

1 Прошу вас, пане, на одне слово! (нім.).Ред.

2 Щодо родоводу (лат.).Ред.

* Тора – в юдаїзмі назва перших п’яти книг Біблії («П’ятикнижжя»).

1 Ах, горе! (євр.). – Ред.

1 Наука для хліба (нім.). – Ред.

* 1848 рік – рік революційних подій у багатьох народів Австро-Угорщини, так звана «весна народів».

1 Биймося, хлопе: моя шабля, а твій кий (польськ.).Ред.

1 До безглуздя (лат.).Ред.

1 Невідома земля (лат.).Ред.

1 Відразу, зовсім (лат.). – Ред.

1 У грошових справах всяка добродушність кінчається (нім.).Ред.

2 Мойсеєвої віри (польськ.). – Ред.

1 Відповідно до уродження і маєтку (лат.). – Ред.

1 Найвищі межі (лат.). – Ред.

1 По секрету (лат.). – Ред.

1 Де нема позовника, там немає судді (нім.). – Ред.

1 Нав’язлива, невідступна ідея, думка (...).Ред.

1 Новий рік настає, охоти додає, – гей нам, гей! Коляда, коляда, коляда! (польськ.). Ред.

1 Тому, що єврей (лат.). – Ред.

1 До неможливих речей нікого не тягнуть (лат.). Ред.

* Добрянський Антін (1810–1877) – священик; видав збірку проповідей «Науки церковныи».

1 Ось я вас! (лат.).Ред.

1 На майбутнє (лат.).Ред.

* Перші єврейські погроми в Україні сталися в Єлисаветграді, Києві, Жмеринці, Конотопі, Смілі, Одесі та інших містах у 1881–1882 рр.

* Бар-Кохба Симон – ватажок юдейського повстання проти Римської імперії у 131–135 рр.

** Єгуда бен Галеві (бл. 1080–1145) – єврейський поет і філософ, жив у Іспанії.

*** Долина Йосафата – одна з околиць Єрусалима, згадувана в Біблії. За біблійним текстом – місце Страшного суду.

**** Ханаан – стародавня назва території Палестини, Сирії та Фінікії. З ХІІІ ст. до н. е. почалося завоювання Ханаану ізраїльськими племенами.

* Нініві (Ніневія) – стародавнє місто Ассирії. Тепер – на території Іраку.

** Александрія – місто в Єгипті.

1 Яка мені з цього користь? (євр.). – Ред.

1 Це можна слухати, це можна слухати (нім.).Ред.

1 Жоден вогонь, жоден вогонь не горить так гаряче, як таємне кохання, про яке ніхто нічого не знає (нім.).Ред.

* Блудниця, яка, каючись у гріхах, припадала Христові до ніг, слізьми обмиваючи й волоссям витираючи їх.

1 Речовий доказ (лат.). – Ред.

1 На журбу добра річ – випити! (польськ.).Ред.

* Самсон – давньоєврейський біблійний (старозаповітний) герой, що мав надзвичайну фізичну силу, яка крилася в пасмах його волосся. Вчинив багато подвигів у боротьбі з филистимлянами. Останній подвиг – розвалив храм, де зібралося багато ворогів. Тоді ж загинув і сам.

1 До речі (лат.). – Ред.

1 Юнацьке кохання (нім.).Ред.

 

Сторінка 48 з 48 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 > У кінець >>

Пошук на сайті: