ВЕСНЯНКИ
* * *
Розвивайся, лозо, борзо 4,
Зелена дiброво!
Оживає помертвiла
Природа наново.
Оживає, розриває
Пута зимовiї,
Обновляєсь в свiжi сили
Й свiжiї надiї.
Зеленiйся, рiдне поле
Українська ниво!
Пiдiймися, колосися,
Достигай щасливо!
I щоб всяке добре сiм'я
Ти повiк плекала,
I щоб свiту добра служба
З твого плоду стала!
_____________________
4 Борзо – швидко.
* * *
Грiє сонечко!
Усмiхається небо яснеє,
Дзвонить пiсеньку жайвороночок,
Затонувши десь в безднi-глубiнi
Кришталевого океану…
Встань,
Встань, орачу! Вже прогули вiтри,
Проскрипiв мороз, вже пройшла зима!
Любо дихає воздух леготом;
Мов у дiвчини, що з сну будиться,
В грудi радiсно б'єсь здоровая
Молодая кров,
Так i грудь землi диха-двигаєсь
Силов дивною, оживущою.
Встань, орачу, встань!
Сiй в щасливий час золоте зерно!
З трепетом любвi мати щирая
Обiйме його,
Кров'ю теплою накормить його,
Обережливо виростить його.
Гей, брати! В кого серце чистеє,
Руки сильнiї, думка чесная,-
Прокидайтеся!
Встаньте, слухайте всемогущого
Поклику весни!
Сiйте в головах думи вольнiї,
В серцях жадобу братолюбiя,
В грудях смiливiсть до великого
Бою за добро, щастя й волю всiх!
Сiйте! На пухку, на живу рiллю
Впадуть сiмена думки вашої!