Хомин спадок – Микита  Годованець

ХОМИН СПАДОК

Дізнавсь Хома, що на чужім селі

Старенька тіточка подякувала богу.

Не можна не піти не виплакать жалі,

Небіжку провести в далеку путь-дорогу

(Такий із вік-віків порядок).

Та й інше там цікавило Хому:

Казала мати, що йому

Від тітки має бути спадок.

Той спадок казна-що — дійничка,

Але й дійничка не дрібничка,

Коли вона надійно в план стає

І в плані роль відіграє.

«В сусіда є теличка невеличка,

Він дасть теличку за дійничку,

Теличка буде жить,

Рочок перебіжить,

Корівка помудрує,

Бичка мені дарує,

Бичок оформиться в бика,—

Тоді, го-го, не буду драти пішака…»

Аж ось село. Ось тітчина садиба,

І… тітка по двору весела диба.

Лиха тобі мара —

Не думала вмирать стара!

* * *

Ой, не один Хома погану має звичку

Писати в плани тітчину дійничку!

«Xомин спадок». Вперше надрукована в журналі «Вітчизна» (1959, № 8), написана 1958 року. Увійшла до збірок 1960, 1963 рр. Подається за останньою збіркою.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: