ТРАМПЛІН

 

Микола з Василем,— прекрасні давні друзі,

Співаючи ідуть собі у лузі

І бачать новину:

Селянські хлопці край степочка

Плигають в довжину

З маленького горбочка.

— Ех!— заздрісний Василь зітхнув.—

Ну що зробить, коб я так скаконув,

Щоб мовили усі:

«Оце Василь плигнув! Убийся — дальш його не скочиш!»

Ось, друже, поможи, я дам тобі,що схочеш!

Ці хлопчаки —

Невдала зміна:

Біда їх — скачуть без трампліна.

А нам це не з руки:

Ставай, Миколо, навкарачки,

Я покажу, як наші роблять скачки!—:

Микола рачки вклавсь.

Василь як розігнавсь,

Одбивсь ногами од Миколи,

Дав скок такий великий, як ніколи,

Від кращих скакунів на сто очок утік...

Тут хлопці скакуна взяли під милий бік

І повели в буфет:

вгощають та гуляють, Героя-скакуна всіляко вихваляють.

Василь втішавсь, і пив, і їв, як міг...

Микола-друг дививсь через поріг.

 

* * *

Лукавих Василів чимало є,

Що все життя своє

Шукають спин негордих,

Щоб ставити рекорди.

 

«Трамплін». Написана 1958 року. Увійшла до збірки 1960 р. В перекладі В. Корчагіна включена до збірки «Соловей в курятнике». В дещо зміненому вигляді увійшла до збірки «Байки» (1963), звідки й передруковується.