Аналіз роману «Тронка»

 

О.  Гончар завжди активно вторгається в життя, не тільки смі­ливо порушуючи гострі, актуальні проблеми сучасності, а й про­роче зазираючи в майбутнє, розвідуючи шляхи в незвідане. Ця істотна риса творчості письменника чи не найвиразніше виявля­ється в романі «Тронка», цілком слушно названому Д. Павличком «книгою доби». У ній порушуються гостро актуальні, дій­сно вічні проблеми, питання, які завжди стояли і стоятимуть перед справжньою людиною: чи так жив? Чи так ти живеш? І — ширше: як треба жити, щоб, оглянувшись на пройдений шлях, можна було сказати: я жив по совісті, зробив для рідного народу, Батьківщини все, що зміг.

А тому, шукаючи відповіді на ці питання, письменник тор­кається таких важливих, кардинальних проблем, як проблема війни и миру, творчої праці, без чого щастя людське немислиме, наступності и спадкоємності поколінь — одвічне питання бать­ків і дітей, науково-технічна революція и людина та ще багатьох аспектів нашого буття.

Роман «Тронка», написаний у 1963 р. Він викликав величезний інтерес як глибиною и поліфонічністю змісту, так і оригіналь­ністю художньої форми. Твір складається з дванадцяти новел, кожна з яких являє собою завершений художній твір. Разом з тим, хоч у творі відсутній єдиний сюжет, новели пов’язані спіль­ністю проблематики, загальним романтично-реалістичним ключем викладу, героями, що діють здебільшого в кількох новелах.

Дія роману відбувається на Україні — у таврійських степах, оспіваних письменником у багатьох романах та новелах. О. Гончар змальовує найрізноманітніших людей — від старого чабана Горпищенка, безногого ветерана Великої Вітчизняної війни Мамайчука до льотчика, якому вже стелиться дорога в космос,— Петра Горпищенка, Віталика й Тоні, Ліни, які тільки-но роблять перші кроки в життя.

Уражає масштабність «Тронки», у якій сходяться давнє ми­нуле, аж до античних часів, і передбачення майбутнього, віками утверджена простота чабанування, символом якої виступає ще дідова ґирлиґа, і новітня реактивна техніка, звичайність сіль­ського побуту и відчутний вплив технічного прогресу на молоде покоління.

Власне, у романі йдеться про світ, життя людей в умовах науково-технічної революції. Адже вона так чи інакше впли­ває на психологію, працю, морально-етичні погляди, весь внут­рішній світ людини. Вона привчає людину по-новому дивитися на працю, ставити техніку собі на службу, чекати від неї нових здобутків — аж до впливу на складні закони спадковості, кос­мічні перемоги, осягнення фундаментальних законів існування матерії, Всесвіту — і вона ж може буквально протягом лічених годин знищити цивілізацію, саме людство. І герої «Тронки» зва­жають на все, що дає технічний прогрес, схвалюючи й упроваджу­ючи його здобутки, націлені на благо людства, дальший розви­ток прогресу, й категорично відкидаючи все вороже цивілізації, мирному життю.

Тема творчої, саме творчої, праці — одна з головних у романі. Пошукам свого місця в житті тими, хто ще не знайшов його, любові до праці, неприродності життя без неї відведено в «Тронці» чимало місця.