ОЛЕСЬ (ОЛЕКСАНДР) ГОНЧАР
(1918-1995)

Олесь (Олександр) Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 року в селі Домівка непода­лік Катеринослава. Провів свої дитячі роки в слободі Суха Кобеляцького району Полтавської області.

Учився в Харківському технікумі журналістики. Потім, після недовгої роботи в періодичних виданнях, вступив до Харківського університету на філологічний факультет (1938 р.). На війну пішов добровольцем з третього курсу. Після війни закінчив навчання в Дніпропетровському уні­верситеті.

Почав друкуватися ще до війни: у 1941 році вийшла його повість «Стокозове поле».

Зразу ж після війни О. Гончар надрукував початок трилогії «Прапороносці», яка принесла йо­му шалений успіх. Трилогія була закінчена у 1948 році. Вона не була позбавлена політичної заан- гажованості, але це не применшує її літературної вартості. Воєнну тематику відобразив О. Гончар ще у творах «Земля гуде», «Партизанська іскра».

1960 р. — виходить роман «Людина і зброя», головними героями якого стали студенти-істо- рики. Війна випробовує їхні душі. Наступний роман, «Циклон» (1970 р.), став продовженням ро­ману «Людина і зброя».

Історія захоплює О. Гончара так само, як і сучасність. У 50-х роках XX ст. виходять збірки но­вел «Південь» (1951 р.), «Дорога за хмари» (1953 р.), «Чари-комиші» (1958 р.), повісті «Микита Братусь» (1951р.) і «Щоб світився вогник» (1955 р.). 1952 рік — історичний роман «Таврія». 1957 рік —- історичний роман «Перекоп».

Шістдесяті роки теж були наповнені плідною працею. У цей час написано оповідання «Кре- сафт» (1963 р.), «На косі» (1966 р.), «Птахи над Бродщиною» (1967 р.), роман «Тронка» (1963 р.). Роман «Тронка» 1964 р. був удостоєний Ленінської премії.

1968 р. з’являється в журналі «Вітчизна» новий роман «Собор», який критика сприйняла спо­чатку схвально, а потім — дуже гостро. Роман було заборонено друкувати, і читач зміг ознайоми­тись з ним лише через двадцять років. Незважаючи ні на що, письменник продовжує свою роботу. 1972 р. дарує українській літературі повість «Бригантина». У 1976 р. О. Гончар пише роман «Берег любові». 1980 р. — з’являється роман «Твоя зоря».

Стиль творів Гончара можна охарактеризувати як лірико-романтичний. Своє право на своєрі­дне художнє мислення письменник відстоював не лише самою творчістю, а й у публіцистичних виступах та критичних статтях, що вміщені в книжках «Про наше письменство» (1972 р.), «О тех, кто дорог» (1978 р.), «Письменницькі роздуми» (1980 р.), «Чим живемо» (1991 р.).

Помер 14 липня 1995 року. Похований на Байковому цвинтарі.