ДО ДІТЕЙ

                                   Коли бо, дітки, малась мога 
                                   Знов повернутися між вас! 
                                   Так заросла давно дорога, 
                                   Побив надії хмурий час!
                                    
                                   Зазнайте ж втіх, поки не пізно, 
                                   Шд пильним доглядом сім'ї, 
                                   Та не розкидано вас різно 
                                   З-під крилець неньчиних її.
                                    
                                   Нехай же вам господь - благаю 
                                   Протягне дітство золоте, 
                                   Щоб ви росли на радість краю 
                                   Без мук, що потім уздрите!