НАДІЯ

       
Не зітхай так безнадійно, 
Скорбних уст не замикай, 
Рук не складуй ще подвійно, 
З лану битви не тікай,
                                
Глянь на луг - не вся травиця 
Ще потоптана упрах;
Глянь на люди - чесні лиця 
Ще не всі обвіяв страх.
                                
Ще великі перепони 
Злу поставлено кругом, 
Не безкарно рвуться стони 
Під ворожим батогом.
                                
Встануть мученики-браття, 
Встануть сестри, як живі... 
За годиною прокляття, 
Мук, кайданів та крові,
                                
Зрадно купленої слави,- 
Панство волі йде услід, 
І на чолі миросправи 
Власно з'явиться нарід!