СКОВОРОДА



           Піти, піти без цілі і мети...
           Вбирати в себе вітер і простори,
           І ліс, і лан, і небо неозоре.
           Душі лише співать: "Цвіти, цвіти!"
            
           Аж власний світ у ній почне рости,
           В якому будуть теж сонця, і зорі,
           І тихі води, чисті і прозорі.
           Прекрасний шлях ясної самоти.
            
           Іти у сніг і вітер, в дощ і хугу,
           Бо, може, це нам вічний заповіт,
           Оці мандрівки дальні і безкраї,
           І, може, іншого шляху немає,
           Щоб з хаосу душі створити світ.