Ольга Кобилянська

(1863-1942)

Народилася у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині у багатодітній сім’ї.

Через 5 років після народження батька перевели до м. Сучави. Пізніше вона жила в селі Димка, а з 1891 — у Чернівцях.

Навчалася у німецькій школі.

Перші її літературні твори написані німецькою мовою, пізніше почала писати рідною мовою.

Взяла активну участь у феміністичному русі, ставши у 1894 однією з ініціаторок створення «Товариства руських жінок на Буковині».

Творчість Кобилянської 1920-1930-х рр., коли Буковина опинилася під владою Румунії, проходила у складних умовах.

У творах Кобилянської періоду першої світової війни та часів румунського панування з’явилися деякі нові мотиви.

Творчість Кобилянської 1920-1930-х рр. підпадала під вплив символізму.

Померла 21 березня 1942 року.

Твори:

  • Гортенза, або Нарис з життя одної дівчини (1880) — оповідання німецькою мовою
  • Воля чи доля? (1883) — оповідання німецькою мовою
  • Картинки з життя Буковини 1885 — оповідання
  • Вона вийшла заміж (1886—1887) — оповідання
  • Людина (1886) — повість
  • Impromtu phantasie (1894)
  • Valse melancolique (1894)
  • Рожі (1896) — мініатюра
  • Він і вона (1895) — оповідання
  • Земля (1895–1901) — повість
  • Аристократка (1896)
  • Некультурна (1897) — новела
  • Що я любив (1896) — мініатюра, оповідання
  • Покора (1898)
  • Під голим небом (1900) — нарис
  • Смутно колишуться сосни (1901) — мініатюра
  • Мої лілеї (1901) — мініатюра
  • Самітно мені на Русі (1902) — мініатюра
  • До світа (1903)
  • Через кладку (1905) — оповідання
  • В долах (1907) — мініатюра
  • В неділю рано зілля копала… (1908)
  • Весняний акорд (1910) — мініатюра
  • Лист засудженого вояка до своєї жінки (1917)
  • Назустріч долі (1917)
  • Сниться (1917)
  • Вовчиха (1923) — оповідання
  • Зійшов з розуму (1923)
  • Але Господь мовчить… (1927)
  • Пресвятая Богородиця, помилуй нас! (1928)
  • Не смійтесь (1933)