Аналіз «Земля» Кобилянська

«Земля» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури «Земля»: епос.

Жанр «Земля»: соціально-психологічна повість.

Тема «Земля»: трагедія братовбивства, що сталася в селянській родині Федорчуків.

Ідея «Земля»: пошук причин братовбивства; «земля повинна бути для людини, а не людина для землі», віра в духовне розкріпачення людини, в перемогу світлих начал життя.

Герої «Земля»: родина Федорчуків: Івоніка, його дружина Марійка, сини: старший — Ми­хайло, молодший — Сава; Анна — кохана Михайла, Рахіра — двоюрідна сестра Михайла і Сави, кохана Сави.

Композиція «Земля»: композиційно твір складається із тридцяти двох розділів. У першому розді­лі — експозиція і зав’язка сюжетної лінії.

Зав’язка сюжетної лінії завершується у третьому розділі, де Михайло й Анна зустрічаються в полі.

Розвиток дії пов’язується з перебуванням Михайла у війську. Паралельно розвивається сюжетна лінія Сави - Рахіри, яка має великий вплив на юнака. Кульмінація — убивство Михайла. Авторка застосовує детективний прийом: драма, що розігралася в лісі, у творі не показана. Головну увагу письменниця приділила зображенню реакції, яку викликала страшна подія в головних пер­сонажів твору та в односельців. Батьки й Анна запідозрюють в убивстві Саву, проте однозначної відповіді, хто вбивця Михайла, немає. У цій частині повіс­ті розвиток душевних переживань героїв досягає своєї кульмінації.

Розв’язка сюжету логічно випливає з кульмінаційної частини. Івоніка почав втрачати віру в те, що він є господарем землі. Він відчув її владу над собою, відчув себе її рабом. В останніх трьох розділах розповідається про те, що сталося через шість років. Івоніка підтримав Анну, що вийшла заміж за Пет­ра (вони вирішили вчити свого малого сина, щоб відірвати його від землі). Отож події в основному розгортаються навколо двох братів і землі, що ви­ступає у повісті як самостійний образ, як вершитель людської долі. Найбіль­шого напруження дія досягає в картині братовбивства. Мотив влади землі зумовлює сюжетно-композиційну організацію тексту. Події у повісті хроно­логічно охоплюють час упродовж двох років. Проте важливу композиційну функцію відіграють ретроспекції (повернення в минуле персонажів) і проле- псиси (забігання в майбутнє), за допомогою яких розширюється часовий ви­мір. Авторка вдається до таких композиційних елементів, як описи (пейзажі, портрети, інтер’єри). Психологічної виразності О. Кобилянська досягає через діалоги, монологи, зокрема внутрішні, що фіксують переживання персонажів.

У композиції «Землі» смислову функцію виконує епіграф, узятий із твору норвежця Юнаса Лі (поданий німецькою мовою), що увиразнює фатальність долі «дітей землі»: «Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила до­ля, але тут, у наших серцях, вона найглибша». Таким чином наголошується, що хоч проблема власності на землю соціальна, авторка акцентує на мораль­но-етичних проблемах, і для неї важливо пояснити причини того, що сталося, дослідити психологію кожного персонажа. Таке ж змістове навантаження має епілог, у якому йдеться про те, що сталося з героями в майбутньому.

У побудові повісті вагому роль відіграють образи-символи, лейтмотиви, під­текст, що свідчить про модерні засоби авторки у змалюванні картини буття героїв.

Розповідь ведеться від третьої особи.

Проблематика «Земля»:

  • сакрально-містичного зв’язку людини і землі;
  • влади землі над людиною;
  • фатуму, влади долі над людиною;
  • життя і смерті;
  • гріха і святості;
  • злочину і спокути;
  • любові й ненависті;
  • сумлінної праці на землі як священного морального обов’язку, єдиного засобу і виправдання буття селянина.

Художній напрям, стиль: модернізм, символізм.

Примітки: Повість «Земля» О. Кобилянська написала на основі реальної трагедії брато­вбивства, що сталася в селі Димка неподалік від Чернівців, куди письменни­ця часто приїжджала на відпочинок. О. Кобилянська була особисто знайома з родиною Жижіянів (у повісті — Федорчуків), до якої належали брати. Біб­лійний міф про Каїна й Авеля знайшов нове прочитання у цьому творі. Істо­рія братовбивства, скоєного через землю, застерігає людство від таких страш­них злочинів.

Повістю «Земля» О. Кобилянська започаткувала символізм як модерністську течію в українській літературі.

Повість «Земля» письмениця присвятила своєму батькові.