КРИЛА


А й правда, крилатим ґрунту не треба.

Землі немає, то буде небо.



Немає поля, то буде воля.

Немає пари, то будуть хмари.



В цьому, напевно, правда пташина...

А як же людина? А що ж людина?



Живе на землі. Сама не літає.

А крила має. А крила має!



Вони, ті крила, не з пуху-пір\"я,

А з правди, чесноти і довір\"я.



У кого - з вірності у коханні.

У кого - з вічного поривання.



У кого - з щирості до роботи.

У кого - з щедрості на турботи.



У кого - з пісні, або з надії,

Або з поезії, або з мрії.



Людина нібито не літає...

А крила має. А крила має!