Крила (Критика, коментарі до твору, пояснення) – Ліна Костенко

А й правда.

Крилатим ґрунту не треба.

Землі немає.

То буде небо.

Немає поля.

То буде воля.

Немає пари.

То будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина…

А як же людина?

А що ж людина?

Живе на землі.

Сама не літає.

А крила має.

А крила має!

Вони, ті крила,

Не з пуху-пір’я,

А з правди.

Чесності і довір’я.

У кого – з вічного

Поривання.

У кого — з вірності

У коханні.

У кого — з щирості

До роботи.

У кого — з щедрості

На турботи.

У кого — з пісні,

Або з надії,

Або з поезії,

Або з мрії.

Людина нібито не літає…

А крила має.

А крила має!

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)

Поезія “Крила” продовжує основну думку вірша “Крига на одрі” про крилатість людини, про те, що крилами, які її тримають на землі, є чесність, щирість, вірність, працьовитість, щедрість, поетичність. Життя безкрилої людини, котра не вміє мріяти, сіре й нецікаве. Вірш побудований на рефренах, на переліченні та протиставленні, короткому й чіткому вираженні думки.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: