А й правда. 

Крилатим ґрунту не треба. 



Землі немає. 

То буде небо. 



Немає поля. 

То буде воля. 



Немає пари. 

То будуть хмари. 



В цьому, напевно, правда пташина... 

А як же людина? 

А що ж людина? 



Живе на землі. 

Сама не літає. 

А крила має. 

А крила має! 



Вони, ті крила, 

Не з пуху-пір’я, 

А з правди. 

Чесності і довір’я. 



У кого – з вічного 

Поривання. 

У кого — з вірності 

У коханні. 



У кого — з щирості 

До роботи. 

У кого — з щедрості 

На турботи. 



У кого — з пісні, 

Або з надії, 

Або з поезії, 

Або з мрії. 



Людина нібито не літає... 

А крила має. 

А крила має! 



Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло) 

Поезія "Крила" продовжує основну думку вірша "Крига на одрі" про крилатість людини, про те, що крилами, які її тримають на землі, є чесність, щирість, вірність, працьовитість, щедрість, поетичність. Життя безкрилої людини, котра не вміє мріяти, сіре й нецікаве. Вірш побудований на рефренах, на переліченні та протиставленні, короткому й чіткому вираженні думки. 

Корисні матеріали: