Ліна Костенко

Маруся Чурай (Стислий переказ, скорочено)

 

РОЗДІЛ І 


Якби знайшлась неопалима книга 



Під час пожежі у Полтаві 1658 року згоріли всі документи міських судових справ. А можливо, серед них могла б знайтися справа Марусі Чурай. 

Справа ця розглядалася на одному з судів з приводу вбивства козака Грицька Бобренка. Мати вбитого звинувачувала дівчину Марусю у тому, що вона отруїла її сина, з яким довго зустрічалася. Грицько вирішив одружитися з іншою дівчиною, і цього Маруся пробачити не могла. 

Бобренчиха привела до суду людей, які називали Марусю відьмою, бачили, як вона перекидалася на сороку, робилася димом, збирала трави. 

Мати дівчини звертається до людей з проханням не кидати багном хоч у її дитину, бо життя її і так вже отруєне. 

Виступає Яким Шибилист. Він розказує, що Маруся та Грицько росли у нього на очах. Саме Чураї доглядали малого хлопця, бо матері не було до нього діла, вона весь час із кимось сварилася, позивалася. Вирісши, діти закохалися одне в одного. Та прийшла війна, і Гриць пішов воювати. Маруся вірно чекала свого коханого, ні на кого навіть не глянула. 



Грицько ж, він міряв не тією міркою. 

В житті шукав дорогу не пряму. 

Він народився під такою зіркою, 

Що щось в душі двоїлося йому. 



Грицько ніяк не міг у житті пристати до одного берега. 

До суду прибуває посланець із Січі. Богдан Хмельницький скликає козацтво під Білу Церкву, щоб виступити проти Потоцького і Радзивілла. 

Посланець дізнається, над ким відбувається суд і пропонує розглянути справу з іншого боку: 



Ця дівчина... Обличчя, як з ікон. 

І ви її збираєтесь карати?! 

А що як, інший вибрати закон, — 

Сторінка 1 з 5 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 3 4 5 > У кінець >>