Головна ідея та сюжет твору «Маруся Чурай»

 

Головна ідея:

Незнищенність українського народу (особистості з багатим духовним світом), глибока віра в його (її) духовну силу й могутність.

 

Сюжет і композиція:

Сюжетні  лінії:

- особиста (Маруся-Грицько)

- історична (боротьба українського народу проти загарбницької політики польської шляхти).

 

Роман складається з дев’яти розділів, кожен з яких має добре продуману назву.

I     розділ «Якби знайшлась неопалима книга». Дощенту зни­щена пожежею Полтава 1658 р. Суд над Марусею, яку звинува­чено в отруєнні коханого Грицька Бобренка. На захист Марусі стають козаки — полковник Мартин Пушкар й Іван Іскра. Марусі виносять смертний вирок.

II    розділ «Полтавський полк виходить на зорі». Полтавський полк на зорі виступає в похід боронити волю свого народу.

III     розділ «Сповідь». Маруся перебуває у в’язниці, вона зга­дує дитинство, батьків, родинні стосунки; дитинство Гриця, його батьків і їхні сімейні стосунки; далі постає історія кохання Марусі й Гриця і його зрада з Галею Вишняківною. У кінці роз­ділу (він найбільший у творі, центральний) Марусю виводять на страту.

IV     розділ «Гінець до гетьмана». Іван Іскра мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб сповістити про суд над Марусею. Гетьман своїм універсалом скасовує смертний вирок Марусі.

V        розділ «Страта». Марусю виводять на площу для страти, де зібралася чи не вся Полтава, люди по-різному висловлю­ються щодо Марусиної трагедії. В останній момент перед стратою на площу вривається Іван Іскра з добутим універсалом, у якому наказано скасувати вирок з огляду на пісенний талант Марусі і героїзм її батька Гордія, якого як оборонця України покарано було на горло у Варшаві.

VI     розділ «Проща». Маруся вирушає на прощу до Києва і по дорозі знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який роз­повідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію України з роз- повідеи дяка и з побачених у дорозі картин зруйнованої Бать­ківщини.

VII      розділ «Дідова балка». Іван Іскра відвідує старого запо­рожця, колись визволеного з двадцятилітньої турецької неволі, який оселився під Полтавою й займається різьбярством. Іван попереджає діда про наступ ворожих військ, але той вирішив не покидати свою домівку.

VIII     розділ «Облога Полтави». Брами Полтави зачинені, гар- матинацілені на ворога. Полтава мужньо тримається в поль­ській облозі вже четвертий тиждень. Іван Іскра відвідує само­тню Марусю (її мати померла) і пропонує одружитися. Маруся відмовляє парубкові.

IX       розділ «Весна, і смерть, і світле воскресіння». Маруся попро­щалася з Іскрою, виснажена горем і хворобою, чекає свого кінця. Облогу знято, і місто повертається до звичного життя. Повз будинок Марусі проходять козаки й співають її пісні, а далі дівчата — пісню «Ой не ходи, Грицю...» Твір починається фактично із розв’язки, причому несподіваної і страшної, через що тяжіє до новелістич­ного жанру, а розташування частин композиції у нехронологіч- йому порядку тільки збільшує напругу и загострює цікавість.