Завантажити материал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Lina_kostenko_snig_u_florenci.docx)Lina_kostenko_snig_u_florenci.docx53 Кб1680
Скачать этот файл (Lina_kostenko_snig_u_florenci.fb2)Lina_kostenko_snig_u_florenci.fb2118 Кб1205

 

Драматична поема (1985 рік). Дія відбувається в монастирі старовинного французького містечка Тур. XVI століття.

Головна проблема поеми, що є наскрізною у всій творчості Ліни Костенко, — про вічне й тлінне. І тому твір насичений протиставленнями, перетвореннями, роздвоєннями. Скульптури оживають або — тануть. Мармур стає снігом, а сніг — мармуром.

Ліна Костенко

Сніг у Флоренції

Драматична поема

ДІЙОВІ ОСОБИ

Джованфранческо Рустичі (Старий)

Флорентієць

Двоє ченців

Брат Домінік

Три статуї святих у глибині саду

Дев’ять муз,

вони ж — в подобі карнавальних флорентійок,

вони ж — в подобі преціозних дам

Сублімований чортик

Маріелла

Дія відбувається в монастирі старовинного французького містечка Тур. XVI століття.

Завіса розсувається, як брама.ДІЯ І

Глухий закуток монастирського саду. Камінний мур у заростях малини, у здичавілих нетрях бузини. Час надвечірній. Статуї святих біля стіни старого храму. Фрагмент високих риштувань і сходи, що ведуть на риштування — кудись туди, аж під ґотичний дах.

У центрі проста дерев’яна лава, на ній сидить похилений Старий.

З’являються, як тіні, два Ченці, один із фоліантом під пахвою. Але ми будем звати їх монахами, «чернець»-бо слово чорне і сумне, «монах» — товсте і значно веселіше.

Перший монах

Іди сюди. Тут затишок, дерева.

То, може, хоч тепер дограємо ту гру.

(Виймає шахи з тайничка оправи і, озираючись, відновлює позицію)

Тут був король. А тут ось королева.

Був хід конем. Я взяв твою туру.

Твій хід. Ходи.

Другий монах (кивнувши на Старого)

А той нас не угледить?

Чого він там сидить, насумрився, — дріма?

Абату донесе, абат нас не погладить.

Перший монах

Та він такий, що вже його нема.

Держись, ходжу. Ти що, мене кусати?

Другий монах

А ти ж як думав? Без ніяких фор.

Перший монах

Його привіз синьйор, такий носатий.

І заплатив. Нещедрий був синьйор.

За догляд, за тапчан, за монастирську юшку.

За місце у землі, бо він йому земляк.

Ну, прийняли. Дали якусь рядюжку.

То він тут сів у затінку й закляк.

Другий монах

Ото не пощастило чоловіку…

А що ж ти тут слона не захистив?

Перший монах

Та бий вже, бий.

Другий монах

Щоб так на схилку віку

із милості попасти в монастир!

Перший монах

Шах королю. Рятуй свою корону.

В Парижі траур, при дворі гризня.

Король умер. І, звісно, хто при ньому

був на коні, — посипались з коня.

Другий монах

То, може, це хтось із вельможних? Може,

(притишив голос)

це сам шу-шу тепер в такій нужді?

Перший монах

Та ні, він щось не схожий на вельможу.

А втім, хто зна, який він був тоді?

Другий монах

(про всяк випадок голосно)

Новий король, є чутка, справедливий!

Новий король є втілення чеснот!

Перший монах

Не говори до яблуні й до сливи.

Чого боїшся, ти ж не гугенот.

Другий монах

А чи не вухо підіслав душпастир?

Щось той старий і вчора тут різьбив.

Перший монах

Мабуть, в миру був непоганий майстер.

Це ж він мені ці шахи і зробив.

Диви, яка робота філігранна!

Які бундючні й пишні королі!

А пішаки — то вбитий, то поранений.

А кінь, ну й кінь! — без вершника в сідлі.

(Підносить до очей малесенькі фігурки)

А королева, страшно взять за талію!

Другий монах

Ти що їх держиш, наче комарів?

Перший монах

Так розтерзали бідну ту Італію.

Все ділять, ділять…

Другий монах

Тихше, ти здурів?

Перший монах

Все в барабани луплять на вербовку.

Їм люди що? Курчата для шулік.

Другий монах

Мовчи, дивись, бо за таку розмовку

щоб хто тебе за грати не упік.

Перший монах

Я хіба що, я навпаки. Я зроду.

Я мислі зав’язав на три вузли.

Я просто так, глас божий — глас народу.

При тому королі то й зв’язаних везли.

Другий монах

Мовчи.

Перший монах

Мовчу. Що я сказав такого?

Ти що, не чув подібних таємниць?

Другий монах

Франціск Ассізький промовляв до птиць.

І до вовків. А більше ні до кого.

(Посутеніло. Пролетів кажан. Монах зіщулився, провів його очима.

А інший, яблуко зірвавши над собою, ще надзелень, із хрускотом гризнув)

Перший монах

Ух, кисле!

Другий монах

Певно, те було солодше.

Перший монах

А скільки раз Адам його вкусив?

Другий монах

Не їж із гілки, подивися, от же

учора вітер спілих натрусив.

Перший монах

А важко жити в світі чоловіку.

Куди не глянеш, все якийсь запрет.

Ото вже як пішло із первовіку,

то так уже на всі віки вперед.

Хоч би й ця гра. Ну чим вона безбожна?

Ось коник білий, коник вороний.

Другий монах

Ти не ропщи. Не можна, то й не можна.

Сам кардинал цю гру заборонив.

Перший монах

Але за віщо?! Чим вона погана?

У шахи ж грали, не якийсь Амур, —

король Альфонс, аптекар Даміано,

раввин Бен-Езра і кривий Тимур.

Другий монах

Це гра персидська, там немає бога.

Ії придумав мусульманський шейх.

Перший монах

Сиди й тремти, душа твоя убога,

то, може, нам що заборонять ще.

Другий монах

Я не тремтю. Тремтить мізерне тіло.

Та тихше, тихше, яблуком хрумтиш!

Вже стільки тих багать одгуготіло,

що мимоволі сядеш та й тремтиш.

Це — гра бісовська.

Перший монах

Що ти, посоромся!

Другий монах

Він десь отам сидить у блекоті.

Перший монах

Колись одна графиня барселонська

то навіть грала в шахи золоті.

Другий монах

Та бог з тобою, тихше, не мели ти!

Перший монах

Свята Тереза грала так, що ну!

Бувало, каже: сотворя молитви,

пора загнати в клітку сатану.

Другий монах

Ой, гріх!

Перший монах

Та скільки там гріха того?

Другий монах

Щось шapyдить.

Перший монах

Не наганяй страху.

Другий монах

А як застануть?

Перший монах

Чорта волохатого

я дам себе спіймати на гріху.

Другий монах

Так говорить ченцеві не пасує.

Франціск Ассізький прагнув німоти.

Магнітом слова, сказаного всує,

усяку нечисть можна притягти.

Перший монах

О, вже зоря засвічує лампаду!

Другий монах

О, наче хтось зітхнув віддалеки!

Перший монах

Та кинь боятись. То Мадонна Саду

балакає з Мадонною Ріки.

Другий монах

Сторінка 1 з 8 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 3 4 5 6 7 8 > У кінець >>