Детальний Аналіз

«Енеїда» І. Котляревський

«Енеїда» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. 

ПАСПОРТ ТВОРУ
 
Рід літератури «Енеїда»:  ліро-епос.
 
Жанр «Енеїда»: епічна бурлескно-травестійна поема (епічна — бо в ній події подаються в розповідній формі; травестійна — бо античні герої «перевдягнені» в україн­ське вбрання, перенесені в історичні умови українського життя; бурлеск­на — бо події і люди змальовуються здебільшого в жартівливо-знижуваль­ному тоні).
 
Тема «Енеїда»: змалювання життя українського суспільства кінця XVIII ст. 
 
Ідея «Енеїда»: утвердження безсмертності українського народу, його ментальності, куль­тури, волелюбності; засудження негативних соціальних явищ українського суспільства кінця XVIII ст.
 
Віршовий розмір «Енеїда»: чотиристопний ямб. І. Котляревський уперше в Україні написав епічний твір силабо-тонічним віршем (ямбом), найбільш відповідним для українсь­кої мови розміром.
 
Художній напрям «Енеїда»: просвітницький реалізм.
 
Головні герої «Енеїда»: Еней, його батько Анхіз, мати Венера; друзі-троянці: Низ та Евріал; верхов­ний бог Зевс; боги: Еол, Нептун, Юнона; Дідона; цариця Цирцея; жриця бога сонця Сивілла; цар Латин, його дружина Амата та їх донька Лавінія; цар Турн.
 
Композиція «Енеїда»: твір містить шість частин, які змістовно пов’язані з подорожжю Енея і тими пригодами, що трапилися з ним:
  • Частина І. Початок подорожі Енея. Буря на морі. Гостювання в Дідбни.
  • Частина II. На Сицилії. Поминки за Енеєвим батьком Анхізом. Пожежа на троянському флоті.
  • Частина III. На землі Кумській. Зустріч Енея із Сивіллою. Подорож у пекло. Зустріч з бать­ком Анхізом.
  • Частина IV. На Латинській землі. Підготовка до війни, її по­чаток.
  • Частина V. Війна між троянцями і рутульцями. Героїчний подвиг Низа та Евріала.
  • Частина VI. Продовження війни. Поєдинок Енея і Турна. Перемога Енея.
У творі накладаються дві сюжетні лінії:
  • основна — реальні мандри запорозьких козаків після зруйнування Січі;
  • канва сюжету поеми Вергілія.
Перша сюжетна лінія домінує над другою через образну систему твору. Звідси — історично обґрунтовані висновки про характери героїв як націо­нальних типів, а конкретно — як запорозьких козаків.
Сюжет майже такий самий, як Вергілієвої «Енеїди».
Зав ’язка: подорож Енея з троянцями в пошуках Італії.
Кульмінація: двобій Енея з Турном.
Розв ’язка: перемога Енея над Турном.
Проблематика «Енеїда»: автор «Енеїди» порушує низку важливих проблем:
  • соціальної нерівності;
  • засудження негативних суспільних вад: злодійства, інтриганства, хабар­ництва, здирництва, безкультур’я тощо;
  • патріотизму;
  • захисту рідної землі від ворогів;
  • громадянського обов’язку, честі сім’ї;
  • утвердження людських чеснот: добропорядності, щирості, добра, поваги до батьків тощо;
  • виховання майбутнього покоління на принципах народної моралі;
  • любові і ненависті;
  • дружби, кохання тощо.
Примітки: «Енеїда» — перша пам ’ятка українського письменства, укладена розмов­ною українською мовою; перший твір нової української літератури. І. Кот­ляревський перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія. В античному творі йшлося про мандри троянців, що при­бувають з волі богів до латинських земель (пізніше Римська держава). У поемі І. Котляревського розгортаються такі ж події, збережені імена героїв, але український автор закладає новий національний зміст: під виглядом троянців постають українські козаки, богів Олімпу — українське панство; усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII ст. після зруйнування української «Трої» — Запорозької Січі.
У творі наявний національний колорит (відображення побуту українців в обрядах, звичаях, повір’ях, стравах, одязі, розвагах). Тому «Енеїду» називають енциклопедією українського життя XVIII ст. Крім національного, у поемі наявний історичний колорит — змалювання минулого і сучасного України.
Долаючи рамки запозиченого сюжету, переборюючи традиції травестійно­го, бурлескного жанру і штучної книжної мови, її «високий» стиль, І. Кот­ляревський силою таланту й знанням життя народу та фольклору створив оригінальний реалістичний твір — і в цьому найбільше, епохальне, непере­хідне значення поеми — праматері нової української літератури.