Аналіз «Intermezzo» Коцюбинський

«Intermezzo» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.


ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури «Intermezzo»: епос (з ознаками драми).

Жанр «Intermezzo»: психологічна новела з жанровими ознаками поезії у прозі, має яскраво вира­жений ліричний характер.

Тема «Intermezzo»роль митця і призначення мистецтва в суспільстві.

Ідея «Intermezzo»погляди на митця і його ставлення до народу, моральне обличчя митця, на мистецтво і його суспільну роль; заклик до людини оновитися духовно, стати гармонійною частиною Всесвіту й зусиллями своєї волі витіснити дисгармо­нію, зло, що панує у світі.

Дійові особи «Intermezzo»: Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе.

Композиція «Intermezzo»за імпресіоністичною логікою композиція новели мозаїчна, змонтована з багатьох різних епізодів, у яких розкриваються химерна гра настроїв героя. 

Основні композиційні вузли новели:

  • вихідний момент — утома ліричного героя і виїзд за місто;
  • розвиток почуття — відпочинок на природі;
  • кульмінація — зустріч із селянином;
  • резюме — приплив нових сил, заклик протистояти злу.

В основі твору зіставлення двох протилежних світів — людського, дисгармо­нійного, утіленого в образі міста, і гармонійного, досконалого світу природи. Сюжет у творі особливий, внутрішній. Головну сюжетну канву становить розвиток думок і почуттів ліричного героя. Певні події теж передані через роздуми й переживання ліричного героя. Усі одинадцять частин пов’язані між собою образом митця —- учасника й оповідача зображуваного. Дія твору відбувається в душі ліричного героя і є однією з рис імпресіонізму. На пер­шому плані твору — пейзаж у багатоманітних його виявах. У Коцюбинського дійові особи — це не люди, а почуття, точніше, символи суперечливих по­чуттів, які постійно борються в душі героя. Природа в новелі бере безпосере­дню участь у розвиткові сюжету, супроводжує ліричного героя, гармонує з його переживаннями й думками. Конфлікт твору своєрідний. Він пролягає у філософсько-психологічній площині. Ліричний герой цілком відданий лю­дям, художник чесний і дуже сумлінний.

Кульмінаційний момент — зустріч митця із селянином.

Твір написано у монологічній манері, розповідь ведеться від першої особи. Зміст новели — своєрідний поетичний знімок внутрішнього стану митця.

Проблематика «Intermezzo»:

  • душевної рівноваги;
  • повноцінного життя;
  • специфіки творчого процесу;
  • митця і суспільства;
  • гармонії людини і природи.

Художній напрям, стиль: новелу вважають вершиною імпресіоністичного письма М. Коцюбинського.

Примітки: «Intermezzo» — це синтез різних видів мистецтв — музики, живопису, теат­ру. Від музики — назва, звукові образи, багата палітра метафор, що викли­кають музичні асоціації, поетизують красу природи. Описи природи вража­ють своєю мальовничістю; часто письменник малює словами, і виразна яск­рава картина постає перед читачем. Від театру — дійові особи, окремі драма­тичні сцени.

«Intermezzo» — твір імпресіоністський. Тут не стільки зображуються події, як описуються враження від них; автор більше орієнтується на почуття. Но­вела мовби зіткана з яскравих фарб, звуків, думок, настроїв. У творі перева­жають називні та безособові речення, внутрішні монологи.