Завантажити материал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Mikola_kulish_mina_mazaylo_SKOROCHENO.docx)Mikola_kulish_mina_mazaylo_SKOROCHENO.docx51 Кб1537
Скачать этот файл (Mikola_kulish_mina_mazaylo_SKOROCHENO.fb2)Mikola_kulish_mina_mazaylo_SKOROCHENO.fb297 Кб938

 

Микола Куліш

Мина Мазайло (СКОРОЧЕНО)

 

     Дійові особи:

     Мина Мазайло             —харківський службовець середніх літ.

     Лина (Килина)

     Мазайло                     —його дружина.

     Рина (Мокрина)

     Мазайло                     —їхня дочка.

     Мокій                              —їхній син.

     Уля                                   —подруга Рини.

     Тьотя Мотя                    —сестра Мини з Курська.

     Тарас Мазайло             —дядько Мини з Києва.

     Баронова —Козино      —вчителька «правильних проізношеній» російської мови.

     Тертика

     Губа                                 —комсомольці, друзі Мокія

     Аренський

    

     Дія відбувається в домі Мини Мазайла на Н—ській вулиці, 27, Холодної Гори м. Харкова, у тридцяті роки XX ст., в період найбільшого поширення українізації.

    

          ПЕРША ДІЯ

          1

          Приходить Уля. Рина в цей час перед люстерком. Відразу накинулася на подругу: «Ой, Упю, тобі не сором! Я так тебе жду, нерви як не луснуть. У нас в квартирі таке робиться! Це ти купила нові рукавички? За скільки? Таке робиться! Братик мій Мокій збожеволів од своєї укрмови, ти розумієш?»

     Уля теж швиденько до дзеркала, помилувалася собою, примружила очі: «За три сорок!»

     Рина й собі до дзеркала, зробила трагічні очі:

     — І, мабуть, уб'є папу. За три сорок? Дешево... Або папа його, бо вже третя лампочка перегоріла — так пише по-українському, цілу ніч пише, ти розумієш, навіть вірші!

     Уля здивована, а Рина продовжує розповідати, що тато й слухати не хоче про укрмову, а навпаки, хоче їхнє малоросійське прізвище змінити і підшукує собі вчительку, яка б навчила його правильної російської вимови.

     Уля ще більше дивується, а Рина продовжує розповідати, що Мокій про це ще не знає, а навпаки — мріє додати до прізвища Мазайло загублену половинку — Квач. Тато зранку пішов до загсу дізнаватися, чи можна змінити прізвище і чи має він право примусити Мокія. Мати пише секретного листа в цій справі до тьоті Моті в Курськ, щоб вона якнайшвидше приїжджала на допомогу.

    

     2

    

     Входить мати.

     Рина питає її, чи написала вона листа. Мати сказала, що написала, уже й відіслала.

     Рина

     — ...Одного листа мало. Треба телеграму! Та поки там тьотя одержить листа, ти знаєш, що у нас тут статися може?

     Мати пішла.

     Уля і Рина продовжують розмову.

     — Слухай, Ринко! Невже і прізвище в загсі міняють?

     — А ти думала де? Тількі в загсі! Прізвище, ім'я, по батькові, все життя тепер можна змінити тільки в загсі, розумієш? Ой Улю, ой Улюню! Коли ти мене любиш, зроби так, щоб Мокій закохався у тебе. Може, він кине свої українські фантазії, може, хоч прізвище дасть поміняти...

     — Ха—ха! Хіба це поможе?

     — Поможе. Закохуються ж так, що на розтрату йдуть, про партію забувають, і не абихто...

     — Я не зможу. Хіба я така?

     — Зможеш! У тебе чарівні очі, чудесні губи, прекрасний бюст. Ти його одним махом закохаєш. ...Він мені навіть якось сам казав, що в тебе напрочуд гарні очі, .

 

 ..які нагадують два вечірні озерця в степу.

     Уля     (до люстерка роздумливо, мрійно)

     —  Що ти кажеш? (Потім критично.) Хоч це й поетично, проте... Знаєш, яку партію знайшла собі Оля Семихаткова?

     — Ну?

     —  Комуніста. Молодий ще, ...але стаж надзвичайний! Щоліта відпочиватиме в Криму. А там не два озерця — море. Два моря! Чорне і Каспійське.

     Рина

     — Отож почни з Мокія, Улько, — практику матимеш, як треба закохувати. Думаєш, Оля Семихаткова ото так зразу й взяла комуніста? Практику мала, з комсомольцями. А наш Мокій теж у комсомолі скоро буде, розумієш?

Сторінка 1 з 13 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 > У кінець >>