Хронологічна таблиця життя й творчості М. Куліша
18 грудня 1892 р. в с. Чаплинці на Херсонщині в бідній селянській родині народився Микола Куліш.
1914 р.— вступив до Одеського університету на історико- філологічний факультет.
1914-1917 рр.— мобілізація, фронт.
З 1918 р.— голова міськвиконкому Олешок, голова місцевої ради, організатор «Першого Українського Дніпровського полку» в Херсоні.
1922-1925 рр.— інспектор Наросвіти (організовував українські школи, забезпечував їх кадрами, склав український буквар «Первинка»).
1924 р.— перша п’єса «97».
1925 р.— переведений до Харкова як шкільний інспектор НаркомосвітиУРСР.
20 листопада 1925 р. було створене літературне угруповання ВАПЛІТЕ, восени 1926 р. його президентом став Микола Куліш.
1928 р.— унаслідок партійної критики відбулася «самоліквідація» ВАПЛІТЕ. Нищівна критика п’єси «Народний Малахій», як наслідок — заборона.
1929 р.— комедію «Мина Мазайло» було знято з репертуару й невдовзі охрещено «фашистською».
1933 р.— тяжка утрата — смерть Миколи Хвильового. Переслідування, цькування, заборона п’єси «Маклена Траса». Створено
Спілку радянських письменників України, Миколу Куліша не зараховано до складу її членів.
1934 р.— смерть Івана Дніпровського (близький друг).
7 грудня 1934 р. під час похорону друга М. Куліш був заарештований.
15 червня 1937 р. родина одержала останній лист від драматурга.
Був розстріляний на Соловках.
Для українського театру Микола Куліш створив цілісну трагедійну форму, увів новітні жанри гумору та сатири, збагатив арсенал зображально-виражальних засобів п’єс. У його творах — увесь спектр людських взаємин, позначений гуманістичним пафосом, намаганням говорити про питання одвічні, загальнолюдські. Наскрізний конфлікт драматургії М. Куліша — людина й час, складні колізії епохи. Увага драматурга зосереджена на трагічності чи трагікомічності існування штучно створеної радянської людини.