ТРОЄ СХОТІНОК

Одной картины Я желал быть вечно зритель.

Я не хотів би ні царських палат,

Ні вертоградів пишно-прохолодних,

Аби у мене був з душею добрий лад,

Щоб не насилував я мислей благородних.

Я не хотів би світових утіх,

Що забавляють олухів великих,

Аби у мене був веселий в серці сміх

Серед моїх книжок, моїх палатів тихих.

Цураюсь я багатства, висоти

І популярності, ума отрути,

Аби мадонною, о сонце доброти,

Сіяла ти мені в мої хмарні минути!