Заворожена криниця (Критика, коментарі до твору, пояснення) – Пантелеймон Куліш

Пантелеймон Куліш

Заворожена криниця (Критика, коментарі до твору, пояснення)

Вертоград моей сестры…



(Пушкин)







У сестри моєї тихо



Процвітає сад в ограді.



Кінамон, моя утіха,



Нард, алое в любім саді.







Там квітки, як в божім раю.



Що на Тигрі да Євфраті,



Зорями в траві зоряють,



Тонуть-плавлють в ароматі.







Там гранати наливнії,



Солодощів дивних повні…



Гудуть бджоли золотії,



Мов з Едему тихі дзвони.







Серед саду-винограду



В кринах схована криниця…



Мойму серцю на відраду



Заворожена водиця.







Заворожена й заклята,



Щоб не знали люде ходу:



Бо призначено для брата



Чисту воду-прохолоду. .







Вітре тихий від заходу!



Вволи волю мого серця:



Повінь чарами на воду.



Нехай ллється, нехай ллється.







Вітре буйний аквілоне!



Подми чарами, крилатий,



На ті нарди, кінамони,



Нехай каплють аромати.







Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)



У поезії "Заворожена криниця" змальовується алегорична карти-а прекрасного саду з екзотичними квітами, від яких линуть прекрасні пахощі. У тому саду є заворожена криниця, призначена "для брата", щоб брав він звідти "чисту воду-прохолоду". Поет закликає вітер, щоб він повіяв чарами на воду й щоб та полилася для всіх.



Сад, квіти — це книги, знання, поезія. Криниця — рідна мова, поет хоче, щоб ці багатства стали доступними для всіх. Хоча цю картину можна розуміти по-іншому. Тим-о алегорія і цікава, що є простір для уяви, для різночитання.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: