Пантелеймон Куліш

Троє схотінок (Критика, коментарі до твору, пояснення)

 

Одной картины я желал быть вечно зритель. 

(Пушкин) 



Я не хотів би ні царських палат. 

Ні вертоградів пишно-прохолодних. 

Аби у мене був з душею добрий лад, 

Щоб не насилував я мислей благородних. 



Я не хотів би світових утіх, 

Що забавляють олухів великих, 

Аби у мене був веселий в серці сміх 

Серед моїх книжок, моїх палатів тихих. 



Цураюсь я багатства, висоти 

І популярності, ума отрути, 

Аби Мадонною, о сонце доброти, 

Сіяла ти мені в мої хмарні минути! 



Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло) 

Мрія поета — жити в гармонії з душею. Йому не потрібні багатство, утіхи, він не хотів би забавляти своїми творами "олухів великих". Найкраще — це працювати серед книг, радіти життю, мати в серці доброту й вірну подругу поряд, яка б з усмішкою Мадонни підтримувала у тяжкі хвилини. 

Отже, "три схотінки" — це три хотіння, три бажання: миру душі, праця серед книг і рідна людина поряд.