ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ
(1819-1897)

 Пантелеймон Олександрович Куліш народився 7 липня 1819 р. на хуторі поблизу містечка Вороніж Чернігівської губернії (тепер Сумська область) у сім’ї заможного козака. Навчався у Новгород-Сіверській гімназії та в Київському університеті. Учителював переважно у дворянських учи­лищах та гімназіях. Кілька років перебував на державній службі у Варшаві, подорожував країнами Західної Європи. Був заарештований за причетність до справи Кирило-Мефодїївського товариства.

Звільнившись після кількарічного адміністративного заслання в Тулу, жив у Петербурзі, де працював дрібним чиновником. У 1873-1874 роках він працював перекладачем у Петербурзі. Цій роботі Куліш віддавав багато часу. Перекладацька діяльність була великим внеском в українську літературу. Так, у 1897 році вийшла збірка його перекладів «Позичена кобза». До неї увійшли тво­ри світової культури: Ф. Шиллера, Г. Гейне, Дж. Байрона, Й. Гете, 13 п’єс В. Шекспіра. Цикл тво­рів російських поетів він назвав «Переспіви з великоруських співів». Заслуга П. Куліша в тому, що він намагався передати як зміст, так і форму творів зарубіжних класиків. І. Франко вказував, що Куліш «дав нам переклад «Гамлета», з яким можемо без сорому показатися в концерті європейсь­ких перекладів великого британця».

П. Куліш був першим перекладачем Біблії українською мовою.

П. Куліш водночас займався видавничою діяльністю, був активним співробітником в україн­ському журналі «Основа». Останні роки життя провів на власному хуторі Мотронівка на Чернігів­щині. Тут і помер 14 лютого 1897 р.

Літературну діяльність Куліш розпочав у 40-х рр. Виявив себе як талановитий поет, прозаїк, драматург, майстерний перекладач та проникливий літературний критик. У прозі Куліша центра­льне місце посідає історичний роман «Чорна рада. Хроніка 1663 року». Перший варіант роману (1846 р.) не був вчасно опублікований через арешт письменника. Нова редакція «Чорної ради» по­бачила світ 1857 р. Використавши історичні свідчення з літописів Самовидця та Григорія Грабянки, осмисливши матеріал козацьких записок, письменник на основі українського історичного мате­ріалу створив роман вальтер-скоттівського типу.

Куліш є автором поетичних збірок «Досвітки», «Хуторна поезія», «Дзвін». Значний інтерес становлять його переклади зі світової поезії, що увійшли до посмертної збірки «Позичена кобза». Велике історико-літературне значення мають критичні праці Куліша, позначені аналітичною гли­биною та масштабністю філософських узагальнень.