Аналіз «Чорна Рада» Пантелеймон Куліш

«Чорна Рада» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури «Чорна Рада»: епос.

Жанр «Чорна Рада»: (перший) історичний роман-хроніка.

Тема «Чорна Рада»: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. — доби Руїни.

Головна ідея «Чорна Рада»: викриття і засудження доби Руїни; утвердження думки про необхідність на­ціональної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної ор­ганізації українського суспільства є його національна еліта (культурна, осві­чена, здатна до мудрого державотворення).

Історична основа «Чорна Рада»: події, що відбувалися в Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького почалася боротьба за гетьманську владу. Україну тоді роздирали різні соціальні пристрасті й політичні орієнтації, що й призвели до «чорної» ради 1663 року (на раді, крім козацької старшини, була присутня також «чернь» — запорожці, селяни, міщани, тому її й названо «чорною»). Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. З цією метою вони зверталися по допомогу то до польської шляхти, то до тур­ків і татар, то до Москви. Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них — переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинсь­кій раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький. 27-28 червня 1663 року в Ніжині відбулася «чорна» рада, за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка покарано. Пишучи роман, письменник спирався на численні документи, наукові джере­ла, літописи, зокрема «Літопис Самовидця». У романі діють реальні історич­ні особи — Яким Сомко, Василь Золотаренко, Павло Тетеря, Матвій Гвинтовка, Вуяхевич. 

Головні герої «Чорна Рада»: наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник Яким Сомко, правобережний гетьман Павло Тетеря, ніжинський полковник Василь (Васюта) Золотаренко, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький, запо­розький козак, курінний отаман Кирило Тур; полковник і панотець Шрам, його син Петро Шраменко; колишній козак, господар хутора Михайло Чере­вань, його дружина Меланія і донька Леся; Божий чоловік.

Композиція «Чорна Рада»: роман складається з вісімнадцяти частин, у ньому наявні дві сюжетні лінії: головна — політична (вибори гетьмана) і другорядна (любовна). Оригіналь­ним композиційним прийомом (стрижнем) у творі є романтичний образ до­роги, якою полковник Шрам і його син їдуть із Правобережної України на Лівобережну до наказного гетьмана Якима Сомка.

  • Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.
  • Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.
  • Кульмінація: проведення «чорної» ради, за підсумками якої І. Брюховець­кий — гетьман, Я. Сомко — в’язень.
  • Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.

Композиція роману насичена пригодницькими елементами. Зокрема це епі­зоди з викраденням Лесі, лицарський двобій, запорозькі суд і кара.

Проблематика «Чорна Рада»: 

  • незалежності України;
  • патріотизму і зради;
  • ролі державного діяча;
  • ставлення влади до народу;
  • боротьби добра і зла;
  • батьків і дітей;
  • кохання і подружнього щастя;
  • людини і народної моралі;
  • козацтва, Запорозької Січі, її місця в історії;
  • вірності обов’язку, козацької честі;
  • цінності людського життя.

«Чорна рада» є романтичним твором. Опоетизовуючи козацтво, П. Куліш у ній возвеличує непереможний його дух. Роман «Чорна рада» засвідчив, що український народ має свою давню і гідну пошани історію, велику культуру. П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Матеріал для свого тво­ру він брав з багатьох джерел: друкованих і рукописних козацьких літописів (зокрема Самовидця та Грабянки), старовинних документів, що знаходив сам в архівах монастирів і різних установ, а також з фольклору — дум, історич­них пісень, переказів, легенд, казок про козаччину тощо.

Події у творі відбуваються в добу так званої Руїни, після смерті Богдана Хмельницького, коли Україну роздирають різні політичні й соціальні орієн­тації, що призводять до «чорної» ради 1663 року.