Григорій Квітка-Основ'яненко

Конотопська відьма (Стислий переказ, скорочено)

І 

Невеселий сидить у своїй новій світлиці конотопський пан сотник Микита Уласович Забрьоха. Хоч був він завжди охайним, зараз навіть не змінив брудної сорочки, сам невмиваний. 

Був він чесного й поважного роду, всі предки були старшинами. Забрьосі вже 25 років — давно час одружуватися. Запала йому в душу хорунжівна Олена з Сухої Балки. 

Забрьоха поїхав на хутір, розговорився з хорунженком, братом Олени, випив з ним. Олена мала приїхати тільки ввечері. 

Микита вирішив посвататися, та й почав плутано вичитувати панову Йосиповичу. Той нічого не зрозумів. Тоді сотник прямо спитав, чи віддасть він за нього свою сестру. 

Наймичка винесла Забрьосі печений гарбуз, що означало відмову. Сотник кидається до свого коня і бачить, що до нього прив’язали сирий гарбуз. Лише опівночі повертається він додому. 



II

Невеселий сидить Забрьоха на лавці. В цей час у двері з якоюсь хворостиною ніяк не потовпиться його писар. Виявляється, на хворостині він відмічав рисками козаків. Сталося щось дивне: на вулиці козаків на одного більше, ніж на хворостині, коли писар заносить її в хату. Довго мучилися пан сотник та писар, поки здогадалися, що писар переламав хворостину якраз на одній рисці, коли не міг занести її до хати. 

Козаки питають, куди їм діватися, та сотник тільки накричав на них. 



III

Знову сидить пан сотник невеселий: отримав він наказ йти у Чернігів, та й писар на нього розсердився, зовсім нема звідки чекати допомоги. 

Приходить писар, він обідає в сотника, добре випиває горілки, а потім радить відписати в Чернігів, що виступити вони не можуть, оскільки мають покарати відьом, які вкрали дощ. 



IV

Наступного дня в Конотопі було невесело, в хатах пустка, худоба реве. А біля ставка натовп. Ставком плавають люди, але це не рибалки. То сотник Забрьоха перевіряє жінок старовинним способом — якщо котрась не потоне, вона і є відьма. Багато молодиць загинуло у воді. Люди згадали всі пересуди про кожну зі своїх сусідок. 



V

Невеселий прийшов сотник Забрьоха до ставка. Напередодні він дуже напився. Він запитує в Пістряка, чи все вже готове. Потоплення починається. 

Сторінка 1 з 2 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 > У кінець >>