Завантажити материал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Mikola_hviloviy_valdshnepi.docx)Mikola_hviloviy_valdshnepi.docx136 Кб818
Скачать этот файл (Mikola_hviloviy_valdshnepi.fb2)Mikola_hviloviy_valdshnepi.fb2179 Кб800

 

Микола Хвильовий

Вальдшнепи

I

    

    В цей, ко­лись заш­тат­ний го­ро­док, що стоїть вiд Не-Па­ри­жа (так хтось iро­нiч­но наз­вав на­ше мiс­то) за шiст­сот, приб­лиз­но, кi­ло­мет­рiв, Ган­на i Дмит­рiй приїха­ли в се­ре­ди­нi черв­ня,- то­дi, ко­ли не тiльки ви­ног­ра­дом, але й аб­ри­ко­са­ми не пах­тить наш сте­по­вий пiв­день. То­ва­риш Вов­чик при­був ба­га­то пiз­нiш, i са­ме то­го лип­не­во­го дня, ко­ли над рi­кою прой­шла гро­за й ви­па­ли хо­лод­нi до­щi. Вiн приїхав, як завж­ди, розх­рис­та­ний та не­уваж­ний i, не­дов­го га­да­ючи, за­бiг по до­ро­зi до "бу­фе­ту най­кра­щих фi­алок I. Л. Ка­ра­си­ка": Дмит­рiй в своєму лис­тi (лист дав­но вже за­губ­ле­но) якось зга­ду­вав це до пев­ної мi­ри рiд­не йо­му по зву­коз­бi­гу прiз­ви­ще.

    - Так от що, до­ро­гий джентльме­не,- ска­зав вiн, чем­но ски­да­ючи па­на­му,- ме­нi пот­рiб­на ад­ре­са моїх дру­зiв.

    - А хто ж ва­шi дру­зi?-по­цi­ка­вив­ся I. Л. Ка­ра­сик. То­ва­риш Вов­чик нi­як не че­кав та­кої вiд­по­вi­дi й то­му зди­во­ва­но пiд­ки­нув бро­ви.

    - Хiба ви не знаєте мусьє Ка­ра­ма­зо­ва й ма­дам Ка­ра­ма­зо­ву?

    I. Л. Ка­ра­сик за­ме­ту­шив­ся i зро­бив ви­ну­ва­те об­лич­чя. "Бра­тiв Ка­ра­ма­зо­вих" вiн, мож­на ска­за­ти, чи­тав, але йо­му й на дум­ку не спа­да­ло, що цi бра­ти (чи там один брат) мог­ли за­вi­та­ти в йо­го глу­хий край. От­же, вiн вва­жає за пот­рiб­не яко­мо­га ско­рiш за­ту­шу­ва­ти свою не­по­iн­фор­мо­ва­нiсть i, пiд­су­нув­ши своєму нес­по­дi­ва­но­му й хи­мер­но­му гос­те­вi бруд­ненько­го стiльця, зап­ро­по­ну­ва­ти йо­му плуш­ку фi­ал­ки влас­но­го ви­роб­ницт­ва.

    - Дуже дя­кую! - ска­зав то­ва­риш Вов­чик, вий­ма­ючи з ки­ше­нi п'ятнад­цять ко­пiй­ок.-Але ви ме­не не зро­зу­мi­ли… Спра­ва от у чо­му…

    Далi вiн з'ясу­вав, у чо­му спра­ва, i ре­бус на­реш­тi бу­ло розв'яза­но. I од­ра­зу ж яс­но ста­ло, яке має вiд­но­шен­ня I. Л. Ка­ра­сик до Дмит­рiя й Ган­ни (бук­вально нi­яко­го!) й скiльки вiн знає про них (рi­шу­че нi­чо­го!). То­дi то­ва­риш Вов­чик поп­ро­хав про­ба­чен­ня за тур­бо­ту й пi­шов. Вiн пi­шов да­лi й за якусь го­ди­ну най­шов своїх. Про "бу­фет най­кра­щих фi­алок" та ко­мiч­не не­по­ро­зу­мiн­ня вiн так i за­був по­iн­фор­му­ва­ти, але вiн тут же роз­по­вiв цi­ка­ву iс­то­рiю, що до­пi­ру тра­пи­лась iз ним на рiч­но­му па­роп­ла­вi: iс­то­рiю знай­омст­ва з до­сить-та­ки пi­кант­ни­ми да­моч­ка­ми. Вiн так енер­гiй­но роз­ма­ху­вав ру­ка­ми, що Ган­на тiльки й мог­ла зро­зу­мi­ти: роз­мо­ва йде про "тих же жен­щин".

    - Одну звуть… не пам'ятаю як,- го­во­рив то­ва­риш Вов­чик,-а дру­га-тьотя Кла­ва. З ни­ми та­кий серй­оз­ний в зо­ло­то­му пенс­не батько… А втiм, мо­же, й не батько - я не по­цi­ка­вив­ся.

    - Так ти за­пев­няєш, що цi да­ми меш­ка­ють не­да­ле­ко вiд нас? - ска­за­ла Ган­на, ки­да­ючи шит­во.

    - Саме це я й хо­чу ска­за­ти, Ган­ну­сю! I ще я хо­чу ска­за­ти, що тьотя Кла­ва ме­нi стра­шен­но по­до­ба­лась i що за якiсь два мi­ся­цi (во­ни теж приїха­ли на два мi­ся­цi) я, ма­буть, в неї ос­та­точ­но за­ко­ха­юсь.

    Товариш Вов­чик за­ре­го­тав, зов­сiм не до ре­чi пiд­морг­нув своєю бi­лою бро­вою Ган­нi й, нас­пi­ву­ючи арiю з "Кня­зя Iго­ря", пi­шов ми­тись.

    - Ну й коз­ле­тон!-бе­ру­чись за ушi, ска­зав Ка­ра­ма­зов.Нi­як вiн не по­го­диться, що йо­му спi­ва­ти не мож­на. Ган­на спiд­ло­ба по­ди­ви­лась на Дмит­рiя.

    - Менi здається, що я не по­ми­ля­юсь, на­зи­ва­ючи твоїх но­вих знай­омих на­хаб­ка­ми,- про­мо­ви­ла во­на.- Чи, мо­же, ти ду­маєш, що це не во­ни за­че­пи­ли то­ва­ри­ша Вов­чи­ка?

    Ганна на­ро­чи­то вис­ло­ви­лась рiз­ко: во­на вик­ли­ка­ла чо­ло­вi­ка на од­вер­тiсть.

    Безперечно, во­ни,- спо­кiй­но й ла­ко­нiч­но ска­зав Ка­ра­ма­зов.- Ти вга­да­ла.

Сторінка 1 з 36 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 > У кінець >>