Аналіз поезії Є. Маланюка «Під чужим небом»

 

Доля закинула ліричного героя (він же й автор) далеко на чужину. Усе добре — цивілізація, розваги, тільки героєві самот­ньо, тоскно без рідної Херсонщини, старенької батьківської хати, маленької річечки й привіту рідних та близьких. Усе це йому сниться, пригадується, ятрить серце, але повороту немає, і мати вже, напевне, перестала очікувати сина. Виявляється, що туга за батьківщиною — одне з найболючіших почуттів, і поет добре відчув це на собі.

Вірш складається з п’яти частин, кожна з них має свій рит­момелодійний малюнок відповідно до змісту й настрою героя (від теплих спогадів до відчаю, підкріпленого алкоголем).

 

•     До кого звертається поет у творі?

•     3 якими образами асоціюється поетова Україна?

•     Про які деталі поетового «українського» життя ви дізналися?

•     Який прийом використовує автор у вірші? (Антитезу: про­тиставляється життя в Україні і в еміграції).

•     3 якими образами автор пов’язує еміграцію?

•     Що ви можете сказати про композицію вірша?

•     Визначте мотив другої частини поезії. (Для поета еміграція — смерть).

•     Визначте тему та ідею поезії.

•     Чи можна вважати вірш автобіографічним? Обґрунтуйте від­повідь.

•     Дослідіть художні засоби поезії. (Епітети: «убогий митар», «вогненний слід», «сіре поле в чорних круках», тавтологія «Ая тут, на чужинних бруках, Чужий — несу чужий тягар», оксиморон «страшна краса» та ін.).