Дівча – Андрій Малишко

АНДРІЙ МАЛИШКО

ДІВЧА

Дівча стояло і співало,

Сріблясту ниточку вело

Про те, що радості замало

І зло людині – всюди зло;

Без батька й нені, в самотині,

Убогий вичахне обід,

Що тяжко жити сиротині,

І шлях – не шлях,

І брід – не брід.

А від Петрівців, з Синьодолу,

Із трав, із неба – звідусіль

Нам осінь винесла до столу

Солдатський хліб, росу і сіль.

І так хотілось, як на свято,

В людському щедрому гурті,

Всю землю з радістю віддати

Отій маленькій сироті;

Щоб стала осінь біля тебе –

Весною щедрості, дитя!

Ревло над шляхом сиве небо

Про світ, сирітство і життя.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: