МУЗИКА, ЩО ПІШЛА


Коли вона плелася в коси —

чом, скрипко, відвернулась пріч?

Як музику пустила босу

в таку непевну, звабну ніч?



Ох, смиче, теж дививсь куди ти? —

вже ж сивина спадає з пліч, —

як босу музику пустити

в таку непевну, звабну ніч?..



Візьму собі землі окраєць,

піду блукати по світах, —

хай тільки вітер завиває

в моїх розхристаних слідах...



О мамо, тату, як спитають,

куди ваш син подався з віч —

скажіть: він музику шукає,

що босою пішла у ніч.



Коментар

Неповторний образ музики, яка хвилює серця людей, створив І. Малкович у поезії «Музика, що пішла». Музика, що пішла боса в ніч, — це добре чи погано? Треба, щоб музика йшла, стукала в серця людей, пробуджувала їхні кращі почуття й поривання. Тоді й ще хтось проникнеться бажанням піти шукати свою музику, свою музу, своє натхнення, як це зробив ліричний герой поезії.

У вірші приваблює оригінальна манера письма, тонка напівіронія, інтонаційна емоційність.