Спочатку право на мовчання,

А потім – право на слова...

Коли безсонними ночами

Болить тобі душа жива,

Коли вона шукає істин,

Коли вона себе шука,

Коли, наївна і врочиста,

В ній тиша дозріва дзвінка,

Коли в тій тиші – відсвіт болю,

Коли в тій тиші – співчуття,

Коли прорватися на волю

В ній прагнуть досвід і знаття,

Коли вона змогла збороти

Категоричності свої

Й дешевих слав дешеве злото

Вже не засліплює її,

Тоді безсонними ночами

Збагнеться істина жива:

Спочатку – право на мовчання,

Лиш потім – право на слова.