Людині потрібна людина,

Як світлу – безобрійна даль,

Як вічності – кожна година,

Як щастю потрібна печаль.

Долоні потрібна долоня –

Щоб доторк, і хліба шматок,

І усміх, і сльози солоні

Навчитись ділити на двох.

Навчитись ділити до крихти

Й захмарене, і голубе...

Людині потрібно відкрити

У іншому серці себе.

Бо тільки у серці відкрите

Крізь морок пітьми й забуття

Миттєво спалахує світло –

Пульсуюче світло життя...

Й безсмертя пронизливий подих

Тоді крізь віки пророста,

Коли він – із погляду в погляд,

Коли він – із вуст у вуста...