А все від того, з чим себе рівнять,

Які собі загадувать висоти,–

Одна і та ж засіяна рілля

Жита вродити може і осоти.

 

А все від того, як собі боліть,

Яким безсонням нуртувати ночі.

Бо серце може пустоцвіт вродить,

А може й слово – зболено-пророче.

 

А все від того, як себе любить,

В якім ряду з усім живим і сущим,

І як нести в світи життєву мить...

А інше все з'ясується грядущим.