Аналіз «Кайдашева сім'я»

Іван Нечуй-Левицький

«Кайдашева сім'я» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури «Кайдашева сім'я»: епос.

Жанр «Кайдашева сім'я»: реалістична соціально-побутова гумористично-сатирична повість-хроніка (жанрова специфіка повісті полягає в тому, що зображення повсякденного життя родини Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових виявах, які часто окреслюються в гумористичному плані. Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з рис ха­рактеру українців, елементом національної психіки, багатої, за його ж спо­стереженням, «на жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще ча­сом і дуже сатиричний»).

Тема «Кайдашева сім'я»: зображення реалістичних і трагічних за своєю суттю картин життя та пси­хології українських селян у перші десятиріччя після реформи 1861 р.

Ідея «Кайдашева сім'я»: критика окремих вад тогочасного панівного суспільного ладу, які спотво­рювали людські почуття і взаємини, інтереси і прагнення; засудження егої­зму, жорстокості і дріб’язковості в стосунках з людьми, висловлення суму за людину, її самоприниження і моральний занепад; мотив національної са­мокритики, що переходить у мотив сорому й уболівання за український світ.

Художній напрям «Кайдашева сім'я»: реалізм.

Герої «Кайдашева сім'я»: Родина Кайдашів: Омелько, його дружина Маруся, їхні сини Карпо і Лаврін, їхні невістки Мотря і Мелашка; родини Балашів, Довбишів; баба Палажка.

Композиція: повість складається з дев’яти розділів.

Композиція «Кайдашевої сім’ї» твориться відповідно до реалістичних принципів. Повість скомпонована зі сцен, ситуацій селянського побуту, в яких розкриваються темнота, обмеженість, егоїзм дрібних власників. Ос­нову сюжету твору складають епізоди родинного життя Кайдашів — сім’ї, в якій іде боротьба за приватну власність. Основним у «Кайдашевій сім’ї» є соціальний конфлікт, породжений приватновласницькими законами того­часної дійсності, майновою нерівністю між людьми, їх прагненням до вла­сності. Соціальний конфлікт у повісті посилюється психологічним, що виникає з тих потворних рис і звичок у характерах героїв, які сформували­ся в умовах кріпосницького ладу. Крізь увесь твір проходить контраст між світом природи і світом жалюгідних людських взаємин. Це помітно ще з експозиції твору.

Експозиція — епізоди, що знайомлять читача з місцем дії (опис села Семи- гори), персонажами твору; розмова Кайдашенків про дівчат, залицяння Карпа до Мотрі, оглядини в Довбишів.

Зав’язка — одруження Карпа з Мотрею, поява молодої сім’ї, побутові су­перечки в родині.

Розвиток дії— напружені моменти родинного побуту, послідовний виклад подій, що відбувалися в селянській родині: сутички між Кайдашихою та Мотрею, Карпом і батьком, одруження Лавріна, пригоди Мелашки, пияцт­во і смерть Кайдаша, розподіл спадщини.

Кульмінація — дехто з літературознавців вважає, що кульмінації в повісті немає. Дехто схиляється до думки, що кульмінацією є історія з кухлем, де найрізкіше підкреслено ідіотизм дрібновласницького індивідуалізму: через копійчаного глечика людині викололи око.

Розв’язка — несподівана. Груша всохла, і всі помирилися.

Чи не основну композиційну роль у творі відіграють діалоги та монологи. Саме вони «рухають» сюжет, розкривають психіку героїв. Ці сцени випи­сані в гумористично-сатиричному плані (сутички Кайдашів через дрібниці: мотовило, яйця, курку, кухоль, півня, кабана, грушу. Наслідки цих сварок жахливі, адже вони призводять до порушення споконвічних етичних норм народної моралі).

Завдяки майстерності діалогів, повість у багатьох місцях нагадує драмати­чний твір. Це є особливістю індивідуального стилю письменника. Важли­вими в композиції твору є описи — портрети, пейзажі, інтер’єри. Потвор­ність дрібновласницького селянського побуту письменник викриває засо­бами гумору й сатири.

Отже, композиція «Кайдашевої сім’ї» повністю підпорядкована темі та ідеї твору. Повість майстерно зіткана з реалістичних епізодів, які викривають і засуджують жорстокість та дріб’язковість у стосунках з людьми й розкри­вають причини їхнього духовного занепаду.

Проблематика «Кайдашева сім'я»:

  • добра і зла;
  • батьків і дітей;
  • кохання і сімейних стосунків;
  • людської гідності та свободи;
  • злиденного життя селян, їх темноти, неосвіченості;
  • руйнування патріархального укладу;
  • виховання й народної моралі;
  • авторитету в громаді та самореалізації.

«Кайдашева сім’я» хоч і весело читається, але це сумна повість про долю українського села другої половини XIX ст.; це гірка правда про згубність егоїзму й люті, про найгірші сторони нашого національного характеру, написана з метою, щоб ми, українці, ставали досконалішими, гідними себе. Водночас у цьому творі прочитується й справжній гімн українському сві­тові з його неповторною природою; веселою, життєрадісною, поетичною душею людей; мелодійною, багатющою мовою; неповторною у своїй красі піснею. Мабуть, усі ці риси й зумовили популярність повісті.