Завантажити материал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Ivan_nechuy_levickiy_ukra_nski_getmani_bruhoveckiy_ta_tetery.docx)Ivan_nechuy_levickiy_ukra_nski_getmani_bruhoveckiy_ta_tetery.docx72 Кб529
Скачать этот файл (Ivan_nechuy_levickiy_ukra_nski_getmani_bruhoveckiy_ta_tetery.fb2)Ivan_nechuy_levickiy_ukra_nski_getmani_bruhoveckiy_ta_tetery.fb2109 Кб505

 

Іван Нечуй-Левицький

Українські гетьмани Бруховецький та Тетеря

    Після гетьма­на Юрия Хмельницько­го на Ук­раїнї ста­ли два гетьма­ни. На східній Ук­раїнї, на чорній раді в Ніжині 1668 ро­ку, ко­за­ки й на­род виб­ра­ли гетьма­ном Іва­на Бру­хо­вецько­го, на західній Ук­раїнї, в Кор­сунї, ко­зацька стар­ши­на нас­та­но­ви­ла гетьма­ном Пав­ла Те­те­рю. Од то­го ча­су Ук­раїна роздїли­лась на дві по­ло­ви­ни по Днїпро: Пол­тав­щи­на й Чернігівщи­на зос­та­лись під мос­ковським ца­рем; Київщи­на, Во­линь та Поділє знов підда­лись під польско­го ко­ро­ля. Обид­ва гетьма­ни хотїли зіпхну­ти один дру­го­го з місця і заб­ра­ти в свої ру­ки всю Ук­раїну, і ра­зом з ни­ми Моск­ва й Польща вмішу­ва­лись в ук­раїнські дїла, піддер­жу­ва­ли кож­на сво­го гетьма­на і хотїли си­лою за­во­юва­ти собі дру­гу по­ло­ви­ну Ук­раїни. На Ук­раїнї по­ча­лись війни без пе­рес­та­ну. Обид­ва гетьма­ни з польским та мос­ковським військом ме­ре­жи­ли Ук­раїну впо­довж і впо­пе­рек, бра­ли го­ро­ди й се­ла, руй­ну­ва­ли, па­ли­ли, нак­ли­ка­ли Та­тар, По­ляків, Мос­калїв. Пра­вий, західний бе­рег став пус­ти­нею. На­род втїкав на да­лекі сте­пи в Ка­те­ри­нос­лав­щи­ну, в харківську, во­ронїжську ґубернїї, на Дін. На­род наз­вав сей кріва­вий час»руїною«.

    

    Столицею Бру­хо­вецько­го став Пе­ре­яс­лав; сто­ли­цею Те­тері зос­тав ся дав­ний гетьманський го­род Бог­да­на Хмельницько­го, Чи­ги­рин. Обид­ва гетьма­ни пог­ля­да­ли за­вид­ли­ви­ми очи­ма че­рез Днїпро і збіра­ли ся на­пас­ти один на дру­го­го. Бру­хо­вецький ти­хенько розіслав лис­ти по Київщинї, в кот­рих підмов­ляв на­род вста­ти на Ляхів і виг­на­ти їх з Ук­раїни. Те­те­ря пос­лав Пет­ра До­ро­шен­ка за Днїпро. До­ро­шен­ко засїв в Кре­мен­чузї. Бру­хо­вецький про­сив собі у ца­ря на поміч мос­ковсько­го війська, Те­те­ря кли­кав на поміч польске військо.

    

    Московський цар не ду­же ква­пив­ся, по­си­ла­ти Бру­хо­вецько­му поміч. Він тодї во­ював з Польщею і По­ля­ки страш­но по­би­ли мос­ковське військо. В 1661 ро­ку, при Куш­ли­ках, в Литві польске військо роз­би­ло мос­ковських воєвод Хо­вансько­го та Ор­ди­на-На­що­ки­на. Двадьцять ти­сяч Мос­калїв по­ляг­ло на місцї. По­ля­ки од­ня­ли од Моск­ви всю Лит­ву й Білу Русь. Мос­ковський цар пос­лав Бру­хо­вецько­му тро­хи війська з своїми бо­яра­ми, та в Сїч пять сот Мос­калїв та Донцїв з Ка­со­го­вим на поміч за­по­рожсько­му ота­ма­нові Сїркові. А тим ча­сом Те­те­ря пос­лав до ко­ро­ля пос­ланців Га­рад­зу та Олїстра­тен­ка і про­сив, щоб ко­роль чим скоріще при­хо­див на Ук­раїну з військом. Ко­роль ха­пав ся на Ук­раїну, бо в Те­те­риній гетьман­щинї вже по­чи­нав ся про­ти Польщі страш­ний на­род­ний бунт. Йо­го роз­по­чав в Па­во­лочі па­во­лоцький пол­ков­ник, Іван, на прізви­ще По­по­вич. Ко­за­ки й на­род зва­ли йо­го па­во­лоцьким по­пом.

    

Сторінка 1 з 17 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > У кінець >>