Критика «Чари ночі» Олександр Олесь

Критика «Чари ночі» Олександр Олесь

     Олександр Олесь — один з найталановитіших співців кохання, пристрасті, радості від земної любові закоханої людини. Його вірш «Чари ночі» став однією з найулюбленіших у народі пі­сень «Сміються, плачуть солов’ї». І не дивно: за жанром цей твір — романс.

«Життя — єдина мить, / Для смерті ж — вічність ціла». Справді, життя пролітає, як одна мить. За щоденними турботами людина не встигає рахувати не те що дні, а й роки. Треба робити все, щоб не прожити життя марно, щоб залишити по собі гарну пам’ять нащадкам.

Весна — час, коли природа пробуджується від зимового сну. Люди, зачаровані красою онов­леної природи, прагнуть співати, любити і жити, вливши свій струмінь життя «в шумляче море». Поет підкреслює, що навіть природа хоче допомогти закоханим. Солов’ї попереджують, що моло­дість у людини буває лише раз, так само, як і раз буває справжнє кохання, тому треба ловити кож­ну мить, насолоджуватися хвилинами щастя. Отже, краса життя, краса кохання — понад усе. Такий провідний мотив твору.

Продовжуючи народнопісенну традицію, поет будує вірш на наскрізному паралелізмі «люди­на - природа». Численні персоніфікації підкреслюють злитість природи й людини у прагненні жи­ти, кохати й бути щасливим. Проступає в поезії традиційний для митця контраст («Гори! Життя єдина мить, / Для смерті ж — вічність ціла»). Він особливо підсилює, загострює спалах радості, кохання.

Пошук на сайті: